Ще минулого тижня приватне акціонерне товариство «Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» друкувало понад десяток газет. А в понеділок редакторам повідомили, що більше не друкуватимуть. І «паралельно» збручівському керівництву, що були укладені відповідні договори і їх термін ще не вийшов, що в тих же угодах передбачено: про намір їх розірвати попередження має бути зроблене не менше як за 15 днів.
.
Причину вже остаточного краху «Збруча» як поліграфічного підприємства я з’ясовував у голови правління ПРАТ «ТВПК «Збруч» Володимира Карнаухова. Вона виявилася простою: друк — невигідний. Ось в оренду віддали багато приміщень, то вона доходи приносить. А від праці кількох десятків поліграфістів ніяких прибутків нема.
Якщо таке твердження керівника можна сприймати як істину, то тільки стосовно очолюваного ним «Збруча». Про те, що галузь неприбуткова взагалі, вести мову не доводиться, хоча б уже тому, що в Тернополі є інші підприємства поліграфії, які працюють і від яких редакціям, котрих так безцеремонно «кинуло» начальство «Збруча», вже надійшли пропозиції про надання послуг. Отож, хто вміє працювати, той утримує поліграфічні підприємства на плаву й не нарікає на те, що друк — невигідний.
Заради справедливості скажемо: за крах «Збруча» слід «подякувати» не тільки його керівництву. З літа минулого року повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ДАК «Українське виробничо-поліграфічне об’єднання» (до його складу входить і «Збруч») передане Міністерству освіти і науки. А Володимир Карнаухов у Тернополі не міг отримати замовлення на шкільну продукцію. Виготовляли її в «Збручі» для Івано-Франківська, для Чернівців, а тернопільське освітянське керівництво немов не бачило в своєму місті такого потужного комбінату.
Хоч і були затримки із заробітною платою, та все ж 52 особи мали в «Збручі» якийсь заробіток. Залишиться, як передбачає Володимир Карнаухов, 10—12. Пильнуватимуть за збереженням зданих в оренду приміщень, обслуговуватимуть їх, отримуватимуть оплату з орендарів. Решту людей — під скорочення. Фахівців своєї справи, професіоналів. Найважче знайти якусь роботу буде людям передпенсійного віку, а таких у колективі немало. Вони й на будові підприємства працювали.
Додалося клопотів редакторам газет. Знайти заміну «Збручу» неважко, на відміну від пана Карнаухова, керівники інших поліграфічних підприємств не «відшивають» своїх замовників, а наполегливо шукають нових. Та через несподіване розривання договорів виникло багато ускладнень. Зокрема, зміниться режим доставки газет, адже угодою з поштою було передбачено, що їх мають забирати саме від «Збруча».
Здати приміщення в оренду й отримувати від цього гроші — справа, мабуть, нескладна. Випускати продукцію — складніше, зате більше людей мали роботу. Та хто нині про людей думає… «Невигідні» вони.
М. ЛУКАШКЕВИЧ, Вільне життя
Loading ...