Жителі стародавнього Китаю вважали, що обітниця душі – не серце, а печінка. Нині вже відомо, що цей орган не тільки затримує та знешкоджує шкідливі речовини, а й виконує понад чотириста різноманітних функцій.
.
Що може спровокувати захворювання печінки і в який спосіб їх позбутися? Чи завжди біль у правому підребер’ї свідчить про хвору печінку, розповідає професор кафедри педіатрії Тернопільського медуніверситету Валентина Лобода.
– Неможливо достеменно визначити, яка з функцій печінки важливіша, – каже лікар. – Цей орган знезаражує токсини в організмі, забезпечує синтез корисних речовин, допомагає перетравлювати жири за допомогою жовчних кислот, а також бере участь в утворенні білірубіну. Зрозуміло, що без цього органу людина жити не може. Але матінка-природа усе передбачила: якщо видалити навіть 60% печінки, вона здатна відновитися.
– Що потрібно, аби поставити правильний діагноз?
– Печінку треба обстежити: зробити біохімічний аналіз крові та ультразвукове дослідження з жовчогінним стимулюючим сніданком, за необхідності – дослідження на віруси гепатитів, тобто ПЛР, імуноферментний аналіз, аби визначити імуноглобуліни до гепатитів. Серед факторів, що можуть призвести до порушення функцій печінки, – герпетичні віруси, токсоплазмоз, паразитарні інвазії, отруєння різноманітними токсичними речовинами та інші.
– Як визначити, що у дитини не все гаразд із печінкою?
– Уважні батьки відразу помітять, що з дитиною щось не так: шкіра зблідла або, навпаки, набула жовтуватого кольору, стала надто жирною чи сухою. З’явилися темні кола і тіні під очима, дрібні червоні “зірочки”, жовтизна навколо ротової порожнини та на шкірі обличчя і верхніх кінцівок.
Крім того, дитина скаржиться, що, сидячи за партою або після уроку фізкультури, відчуває дискомфорт, біль у правому боці. Здутий живіт і нудота також можуть бути проявами недуги.
– Чи завжди біль у правому підребер’ї свідчить про хвору печінку?
– Зазвичай біль у правому підребер’ї люди звикли називати болем у печінці. Хоча насправді вона не болить: у ній немає нервових закінчень. Проте якщо вона збільшена, дитина відчуває важкість справа. Це може свідчити про запалення жовчного міхура або просування піску жовчовивідними шляхами.
Здебільшого біль у правому підребер’ї виникає при дискінезії (викривленні) жовчовивідних шляхів, інших розладах жовчного міхура й проток. Це проявляється порушеннями відтоку жовчі в дванадцятипалу кишку. Проблеми здебільшого починаються із пониження чи підвищення тонусу жовчних шляхів. На тлі цих змін згодом можуть розвинутися такі запальні захворювання, як холіцистит, холангіт, холецистохолангіт. Ось чому при профілактиці запальних недуг жовчних шляхів особливу увагу слід звертати саме на порушення тонусу. До речі, розрізняють два види дискінезій – гіпотонічну та гіпертонічну.
– Які розпізнати хворобу?
– Дітей із гіпертонічною формою дискінезій, зазвичай, доправляють у медичні заклади з гострим, різким, іноді нападоподібним болем у правому підребер’ї. Якщо малечу запитати, то вона розкаже, що напередодні перехвилювалася або активно змагалася на уроці фізкультури. Біль виникає й тоді, коли пацієнти посмакують жирними стравами чи холодними напоями. Пригадую кілька випадків, коли маленьких пацієнтів із подібними симптомами скеровували у хірургічне відділення з підозрою на апендицит. Але після лабораторних та ультразвукових досліджень діагноз, звісно, доводилося змінити.
При гіпотонічній дисфункції жовчних шляхів діти скаржаться на майже постійний біль і дискомфорт у правому підребер’ї, відчуття важкості. Біль при цьому тупий, ниючий, він періодично посилюється. Дорослі помічають, що дитина стала млявою, швидко втомлюється, відмовляється виконувати фізичну роботу. Скаржиться на відсутність апетиту.
– Як проявляється схильність до цієї недуги?
– Статистичні дані за останні роки свідчать про значне зростання кількості захворювань переважно серед дітей молодшого шкільного віку, навіть дошкільнят. Гіпертонічна форма дискінезії жовчних шляхів найчастіше буває в худорлявих, непосидючих дітей, за медичною термінологією їх звуть “артритиками”. Зате “лімфатикам” – такі дітки повільні у рухах, люблять спокійні ігри – дошкуляє гіпотонічна форма дискінезії.
– Що є причиною хвороби?
– Розрізняють первинні та вторинні дискінезії жовчовивідних шляхів. Часто вони проявляються у дитей, які вже мають захворювання інших органів травлення. Багато дітей, у яких діагностують дискінезію жовчних шляхів, до того хворіли на гепатит, дизентерію, сальмонельоз, алергію. Ґрунтом для дискінезії є й хронічні вогнища інфекції. Це захворювання органів носо- та ротоглотки – аденоїдит, хронічний тонзиліт, гайморит, отит, карієс, а також дисбактеріоз – збій у складі бактерій кишечника, і лямбліоз – паразити.
– Нині у багатьох дітей і дорослих діагностують лямблії…
– Цей вид паразитів потрапляє в організм людини здебільшого з питною водою. Очисні системи – недосконалі. Знезараження води у такий спосіб, як хлорування – малоефективне. Тому в кишківнику людини й оселяються лямблії.
Немає потреби розповідати, як зараз рекламують різні зарубіжні засоби для боротьби з гельмінтами та паразитами. До мене часто звертаються батьки, які купували дітям дорогі пігулки, а результату не отримали. Чому? Просто треба створити умови для достатнього проходження жовчі жовчовивідними шляхами. Тобто ліквідувати застій, запальні зміни, а тоді – призначати протилямбліозне лікування. Можу запевнити: очікуваний ефект буде навіть при застосуванні звичайних ліків, таких, як тінідрол, ворміл.
– Як лікують дискінезію?
– Зазвичай лікування дітей, які хворіють на дискінезію, – комплексне. Воно залежить від того, яка форма дискінезії. Наприклад, при гіпотонічній призначаємо жовчогінні препарати, щадне харчування, адже потрібно вживати продукти з жовчогінною дією, багаті на клітковину, фізіотерапевтичні процедури, мінеральну воду середньої мінералізації.
Тим, у кого гіпертонічна форма дискінезії, радимо ліжковий режим на час больового синдрому, призначаємо стіл №5 – обмеження деяких продуктів, жирів, і спазматичні препарати, холеретичні жовчогінні препарати. Вони посилюють продукцію жовчі. Крім того, застосовуємо препарати валеріани, женьшеню, медичні засоби, що нормалізують функцію вегетативної нервової системи, фізіотерапевтичні процедури та мінеральну воду малої мінералізації. При всіх формах дискінезій обов’язковим є виведення паразитів. Лікують також інфекції. Хворі на дискінезію діти проходять курс лікування у профільному стаціонарі денного чи цілодобового перебування.
– Яка дієта необхідна тим, хто має проблеми з печінкою або дискінезію?
– Щоб дитина не хворіла, варто стежити, як вона харчується. Проте останнім часом фаст-фуди витісняють традиційну українську кухню. Часто мами, які з ранку до вечора на роботі, годують дітей сухими сніданками, супами і вермішеллю швидкого приготування. Школярі не відмовляють собі у чіпсах, сухариках, купують солодку газовану воду. Якщо дитина буде так харчуватися, у неї можуть виникнути проблеми зі шлунково-кишковим трактом.
Діти повинні їсти тільки натуральні продукти – свіжі, відварені або протушковані. Смажена їжа їм взагалі протипоказана, не можна їсти вуджені продукти. Якщо дитина вже хвора, їй необхідно їсти п’ять разів на день. І дотримуватися дієти. У раціоні не повинно бути жирних сортів м’яса та риби, майонезу, кетчупу, гострих приправ. Яйця можна тільки варені, але не більше як одне на день. А від шоколаду та тістечок варто відмовитися, хоча б на деякий час. Українська кухня – здорова смачна їжа, у ній є все необхідне для повноцінного харчування дорослих і дітей.
Після отруєння дитину треба “посадити” на дієту
Дев’ятирічна Оленка та дворічна Юлія – з різних районів Тернопільщини, але нині у них спільне помешкання — лікарняна палата гастроентерологічного відділення.
До обласної дитячої лікарні дівчатка потрапили, тому що отруїлися сардельками. Хоча їхні батьки стверджують, що купували свіжі продукти. Стан дітей поки що не зовсім задовільний – їх нудить, час від часу з’являється блювота, температура підвищилася до 38 градусів, дівчатка відмовляються від пиття.
– Ні для кого не секрет, що у сосисках нині переважають соєві наповнювачі, крохмаль, кісткове борошно. Такий “коктейль” агресивно впливає на печінку, – коментує випадок гастроентеролог, професор кафедри педіатрії медуніверситету Валентина Лобода. – І вона, звісно, не може впоратися із таким навантаженням. А організм, як саморегулююча система, цілком адекватно реагує на “вторгнення” — виштовхує непотріб. Але тоді організм позбувається не тільки токсичних речовин, а й солей калію, натрію та інших. Тому дитина стає млявою, у неї підвищується температура, вона не хоче ні їсти, ні пити.
Аби полегшити стан маленького пацієнта, необхідне внутрішньовенне введення лікувальних розчинів, аби розбавити токсини, що вже потрапили в кров, і вивести їх через нирки та кишківник. У такому випадку важливо відновити співвідношення солей в організмі. Першою ознакою відновленого балансу є те, що дитина просить компот, мінеральну воду чи інші напої.
– Якщо батьки своєчасно звернулися у лікувальний заклад, стан хворої дитини нормалізується уже через п’ять-сім днів, – каже Валентина Лобода. – Та це не означає, що організм у нормі. Для цього знадобиться щонайменше місяць.
Дитина з діагнозом “харчове отруєння” згодом повинна дотримуватися дієти – не вживати смажених, жирних страв, уникати вуджених делікатесів, насичених бульйонів, спецій, шоколаду, кола-подібних напоїв. У списку заборонених — страви із субпродуктів: мозку, печінки, нирок, рубця. Смачний борщик зі щавлю також може зашкодити малюку, тому краще готувати овочеві бульйони чи супи. І головне правило, яке лікар радить запам’ятати, – дотримуватися помірності в харчуванні, не перевантажувати шлунок.
Лариса ЛУКАЩУК, 20 хвилин