Судовій процедурі розгляду позову обов’язково має передувати спроба ТЦК доставити ухилянта за допомогою поліції.
Після деяких вагань парламентський Комітет з питань нацбезпеки вирішив все ж таки залишити у законопроекті про мобілізацію 10449 норми стосовно обмежень для осіб, які ухиляються від військового обліку, не уточнюють свої військово-облікові дані та не з’являються до ТЦК. Втім, на відміну від першої редакції, не йдеться про блокування рахунків – а лише про обмеження у праві керування авто. Відповідні заходи будуть застосовуватися шляхом судової процедури, а їм передуватиме певний алгоритм дій, який має здійснити ТЦК. Про це розповідає “Судово-юридична газета“.
Зокрема, спочатку керівник ТЦК, який встановив невиконання громадянином обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 22 у новій редакції (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду), ч. 3 статті 22 (неуточнення у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію), звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.
Далі, у разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає цьому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимогу про виконання обов’язку (документ має назву «вимога», яку не слід плутати з повісткою).
Днем вручення такої вимоги ТЦК буде вважатися:
1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою ТЦК;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси.
Надалі, у разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги (тобто, у тому числі, якщо проставлена відмітка про неможливість вручення) не виконав обов’язку, ТЦК звертається до суду з приводу обмеження у праві керування авто.
Неприбуття не перешкоджає розгляду
Наступна процедура вже залежить цілком від суду. Відповідні зміни передбачені до Кодексу адміністративного судочинства.
Справи розглядатимуть місцеві загальні суди як адміністративні. Тобто, ті ж суди, що розглядають кримінальні, цивільні справи та справи про адмінправопорушення по першій інстанції.
Так, ТЦК подає позов протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають право на пред’явлення позовних вимог, за загальними правилами підсудності.
У цьому позові має бути вказане ім’я (ПІБ) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; докази надсилання копії позову та копій доданих документів громадянину тощо.
У разі недотримання цих вимог суд залишає позов без руху та надає ТЦК строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позову та доданих до нього документів. Втім, повернення позову не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження ТЦК може оскаржити в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її постановлення.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви.
Суд розглядає позов в письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони – з проведенням судового засідання.
При цьому неприбуття у судове засідання осіб – як ТЦК, так і громадянина, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Що повинен довести у суді ТЦК
Суд відмовляє ТЦК у задоволенні заявлених вимог у разі, якщо ТЦК не доведе існування обставин та вжиття заходів, а саме:
1) невиконання особою під час мобілізації обов’язків, передбачених ч. 3 статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (тобто, неявка до ТЦК або ж неуточнення протягом 60 днів своїх військово-облікових даних), та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію);
2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення такої особи до ТЦК поліцією;
3) вручення такій особі вимоги ТЦК про виконання обов’язку військовозобов’язаним, резервістом відповідно;
4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов’язку.
Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо обмеження у праві керування транспортним засобом, якщо:
1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
2) особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги. Тимчасові обмеження встановлюються на строк до виконання або відкликання вимоги.
Рішення суду у справах, визначених цією статтею, підлягають негайному виконанню.
Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 15 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов’язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.
Втім, подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у 15-тиденний строк з дня відкриття апеляційного провадження. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду може
бути оскаржено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Втім, слід зауважити, що окрім обмеження у праві керування авто, до громадянина чи підприємства, де він працює, можуть застосувати досить серйозні штрафи за порушення правил військового обліку. І у такому разі складна судова процедура не потрібна.