У селі Бишки Козівської громади встановили погруддя Степана Бандери та Романа Шухевича. Приурочили цю подію до 80-річчя розташування Головного штабу ОУН-УПА у Бишках.
“Історично показати, що 80 років тому тут люди, які воювали за вільність нашої України. І тепер, в час війни, коли гинуть наші військові цей пам’ятник — це вшанування тих людей, які загинули 80 років тому. Це і подяка, і вшанування тих людей, які сьогодні захищають державу, які воюють з Росією, яка, як і 80 років тому хотіла загарбати нашу незалежну Україну”, — розповів Суспільному місцевий підприємець Володимир Михайлишин.
На відкриття пам’ятників провідникам українського національно-визвольного руху прийшли півтори сотні людей. Це місцеві жителі, громадські діячі та працівники культури області. Серед них — автор ідеї спорудження пам’ятників Зіновій Гірняк.
“У 1943 році, коли відбувався третій збір ОУН-УПА, передувало наступні збори у Відні, потім в Польщі — в Кракові. А 21 серпня на хуторі Веснівка Козівського району був третій збір ОУН-УПА. Після цього збору патріоти-бишків’яни запропонували місце розташування для головного штабу УПА. Це село Бишки, вулиця Цвяхів. Вона знаходиться в низовині, праворуч-ліворуч ліси і навпроти також ліси. Це було вибрано таке географічне і стратегічне місце, оскільки був зв’язок з Тернопільською, Івано-Франківською і Львівською областями. І в 1943 році тут був заснований головний штаб ОУН-УПА, де безпосередньо звідси керував Роман Шухевич. У своїх спогадах останній командир УПА Василь Кук сказав, що Бишки — столиця воюючої України в 1943-1945 роки”, — каже Зіновій Гірняк.
Пам’ятники Степану Бандері та Роману Шухевичу встановили по обидва боки від монумента борцям за волю України, який відкрили у 2000 році. Над їх створенням працювали скульптори з Підгаєць Богдан та Василь Карі.
“Брав фото з його книжки-автобіографії. Є така книжка і там описана загибель Степана Бандери. Я собі дивився всі його портрети і так ми старалися, щоб відобразити образ Степана Бандери. І так само шукали Шухевича”, — говорить Богдан Карий.
Біля пам’ятника священнослужитель місцевого храму відправив молебень за тих, хто загинув за волю України.
За словами Володимира Михайлишина, у селі збереглася хата, в якій тепер відділ музею національно-визвольної боротьби ОУН-УПА. Також тут створили копію криївки та планують відкрити музейний комплекс.