Створення Православної церкви України та приєднання до неї понад сотень парафій Московського Патріархату неабияк дошкуляє Росії. Плачевна для російських попів ситуація дедалі більше набуває обрисів повної катастрофи. На Тернопільщині так взагалі кожна десята парафія УПЦ МП вже перейшла  в ПЦУ, і такими темпами у кафедральному соборі  Віри, Надії і Любові, «на шиї» у митрополита  УПЦ МП Сергія буде кілька десятків «обезпарафлених» батюшок, які відмовилися йти за своєю паствою.

Саме тому агент ФСБ «Михайлов» він же Патріарх Руської православної церкви Кіріл Гундяєв засилає на Тернопільщину лише кращих з кращих, і тільки перевірені кадрові резерви.

Ордени преподобного Сергія Радонезького і Серафима Саровського за  понад 30 років вірного служіння Московському престолу. Без перебільшення, справжній «козир» від Кіріла у цій вирішальній партії за лідерство в українському православ’ї… Знайомтеся, єпископ Іов Смакоуз, достойний кандидат на підсилення «руського міра», новий Віктор Федорович, новий ректор Почаївської духовної семінарії, новий вікарій Московського патріархату на Тернопільщині.

Народився Віктор Федорович у  Почаєві, навчався в Ленінградській духовній семінарії та Санкт-Петербурзькій духовній академії, яку закінчив у 1991 році. З 1997 по 1999 обіймав кафедру єпископа Херсонського та Таврійського. З  1999 по 2005 – єпископ Сумський та Охтирський  Московського патріархату. З 2005 по 2018 роки єпископ Каширський, вікарій Московської єпархії, керуючий парафіями МП в Канаді. З 31 березня 2009 по 5 березня 2010 року також тимчасово керував парафіями Московської патріархії у США, звідки і був десантований у справжню «гарячу точку» для РПЦ – Тернопільську єпархію УПЦ МП.

Очільник Почаївської духовної семінарії одразу ж узявся за роботу. Дотримуючись принципу «кращий захист – це напад» єпископ Іов почав відкрито звинувачувати в усіх смертних гріхах представників влади та українських церков. На сайтах Московського Патріархату «Союз православных журналистов» і «Православная жизнь» часто прослідковується як Віктор Федорович принизливо називає представників Православної церкви України «розкольниками що по-блюзнірському гавкають на Саму Господиню Почаївської Лаври – Пречисту Богородицю».  Дії Вселенського Патріархату –  на думку Іова  це «шлях до єресі», а отримана незалежність Української православної церкви у вигляді Томосу про Автокефалію – непотрібний і шкідливий «пряник».

Нападок від Віктора Федоровича зазнає навіть Українська греко-католицька церква, яка хоч і не претендує на парафії Московського Патріархату в Україні, втім посміла ще у XVIII-XIV столітті чомусь найбільше розбудувати Почаївську лавру. Чого-чого, а вміння маніпулювати фактами та перекручувати церковну історію, у єпископа Шумського не відбереш.  «Уніати», за трактуванням архієрея, захопили  Почаївську лавру та знищили її древній вигляд, а на повернення її промосковським монахам була Божа воля. Водночас, Віктор Федорович чомусь не роз’яснює, що у 1831 році саме силами військ Російської царської армії, а не Пресвятою Богородицею, монастир разом із збудованим греко-католиками Успенським собором та іншими спорудами був захоплений Московським Патріархатом. Також архієрей чомусь призабув, як радянська влада та КДБ намагались примусово приєднати УГКЦ до РПЦ, організувавши Львівський «псевдособор». А все через те, що відновлення історичної справедливості греко-католиками щодо Почаївської лаври є далеко не безнадійною утопією.

І це лише верхівка айсберга. З таким ректором можна лише уявити, якій масованій  «обробці» піддаються семінаристи Почаївської духовної семінарії та до яких дій із захисту «канонічної віри» їх готують. Залишається лише сподіватись, що у Іова вистачить розуму не залучати дітей з семінарії до участі у силових конфліктах з релігійними опонентами, як це було у 2015 році.