Питання зведення на Верхньому Дністрі каскаду гідроелектростанцій ще не вирішене до кінця і залишається відкритим. Люди, яким не байдуже майбутнє унікального природного заповідника «Дністровський каньйон», говорять про те, що селян на берегах річки можуть переконати у необхідності зведення ГЕС, пообіцявши їм працевлаштування на станціях та отримання великих доходів для громади. Насправді ж все може обернутися зовсім не на благо, і цю інформацію необхідно доносити до місцевих жителів у селах на березі річки.

– Ідея побудови каскаду ГЕС на Дністрі, озвучена обласною владою, підняла хвилю спротиву – громади виступили проти, – каже Сергій Хлєбас, науковець, дослідник Дністровського каньйону, представник громадської ініціативи «Данастріс-Альтернатива». – Але питання ще не закрите. Не хочу бути поганим провидцем, але зведення ГЕС може бути підтримане місцевим населення тихо і спокійно. Є небезпека того, що зберуть необхідні погодження від людей на місцях, використовуючи фактор адміністративно-територіальної реформи. Коли людям скажуть, що вони живуть «на золоті», і гроші будуть «гребти лопатою», то вони можуть погодитися, легко підпишуться «за», провівши збори громади. Що може цьому протидіяти? Тільки просвітництво. Їм треба пояснити, що вони продають майбутнє своїх дітей, а в результаті не отримають нічого. Гроші від вироблення електроенергії осядуть у кишенях олігархів, а не селян. На території Тернопільщини ми вже багато чого втратили, і зараз ризикуємо втрати останнє що є.

Людей можуть переконувати не тільки в тому, що громади таким чином будуть багатіти і розвиватися, а «заманюватимуть» новими робочими місцями.

– Основне, на чому будуть наголошувати – це створення робочих місць, – каже Віталій Сеньків, представник «Данастріс-Альтернатива». – Нещодавно я спілкувався з жителями Більче-Золотого де є ГЕС. Вони розповіли, що їм обіцяли працевлаштування на станції, але з місцевих там ніхто навіть сторожем не працює. Люди, які все життя працюють на землі, що будуть робити по фахових спеціальностях на ГЕС? Там працюватимуть не місцеві люди, а спеціалісти зі сторони. Це важливо, бо перше, що будуть казати: «Ми вам надаємо робочі місця.».

Представники «Данастріс-Альтернативи» вже декілька років організовують мандрівки Дністром на екологічному плоті, виготовленому із пластикових пляшок, зібраних біля берегів річки. Вони не тільки намагаються зробити Дністер чистішим, а й популяризують природну красу каньйону, організовуючи екскурсії для всіх бажаючих. Проводитимуть мандрівки на плоті і цього року. До участі запрошують різні громадські організації, представників влади, журналістів для просвітницької роботи з місцевим населенням.

– Дністер ми звикли бачити, як річку, а це басейн зі своєю культурою, ремеслами, кулінарією, – розповідає Валерій Сеньків. – Під час наших мандрівок ми відзняли відеорепортаж подорожі  річкою Стрипою до турбази «Лісова», тестували пішохідний маршрут по Серету. Основна наша робота – зберегти Дністровський каньйону. Ми можемо надати наш пліт для активістів, небайдужих людей, представників органів влади. Надаємо можливість бути на місці тим, у кого є програма, напрацювання і погляди на збереження та розвиток Дністровського каньйону. Вони можуть приєднатися до нас і на місці працювати з селищними радами.

Начальник відділу туризму облдержадміністрації Назар Яворський зазначає, що готовий і буде підтримувати таку ініціативу.

– Особисто я противник побудови ГЕС на Дністрі, попри те, що є представником влади, – каже Назар Яворський. – Розвиток Дністровського каньйону бачу тільки в розвитку туризму. Громадам, які сподіваються отримати кошти, треба подумати наперед. За рахунок коштів вони вирішать проблеми шкіл, ФАПів, клубів, тобто певні матеріальні проблеми, але не зможуть у подальшому заробляти. Мета створення громад в тому, щоб вони заробляли на себе самостійно, могли розвиватися. Коли будуть ГЕС на Дністрі, ці території заробляти на туризмі не зможуть. Тому я зі свого боку підтримую ідею, щоб зараз проводити просвітницьку кампанію з місцевим населенням. Зі свого боку ми проводимо роботу з керівниками адміністрацій, громадами, сільськими головами, пояснюючи, що для розвитку туризму їм треба відшуковувати ділянки, які вони готові передавати в оренду чи продати, щоб на Дністрі формувалася туристична інфраструктура. В рік більше мільйона людей приїжджає на Дністер, але це відпочинок у наметах, з каяками, а Дністер заслуговує на відпочинок різного рівня. Сміливо можна говорити про розвиток туристичних баз, готелів, сплавів не тільки на плотах. Людям треба пояснювати, що необхідно дивитися у майбутнє і заробляти на туризмі, в том у числі і зеленому. Інтерес до Тернопілля є великий, але туроператори говорять про дуже слабеньку туристичну інфраструктуру: мало баз, готелів, ресторанів у тих районах. Думаю, представники влади будуть підтримувати ці ініціативи, бо можемо мати серйозну проблему, а потенціал Дністровського каньйону унікальний і він не розкритий.

Мандрівки Дністром від Коропця до Окопів планують розпочати у кінці червня. Приєднатися до них можуть усі бажаючі. Детальнішу інформацію можна дізнатися з офіційної сторінки «Данастріс-Альтернатива» у фейсбуці або за номерами: 068 59 68 469 та 095 24 97 685.

Ольга Трач

Фото автора