В країні трохи криза. Мова не про економічну. Економічна у нас не трохи і вже настільки давно, що ми встигли до неї звикнути. Мова про урядову і парламентську. І все частіше з’являються натяки на можливість дострокових парламентських виборів. При таких розкладах значна частина вітчизняного політикуму почала серйозно замислюватися над своїм майбутнім. І не дивно. Якщо ти більше нічого не вмієш робити і у трудовій книжці у тебе записано «популіст» доводиться робити все можливе, щоб не випасти з цієї політичної обойми. А то ще, не доведи Господь, доведеться йти кудись на роботу.
Не став винятком і теперішній голова тернопільської ОДА. В якийсь момент здалося, що у сімействі Барнів все налагодилося. Днями старшого знову прийняла у свої обійми фракція БПП. І не дивно. У «Солідарності» зараз серйозні кадрові втрати – люди з почуттям гідності почали виходити з її лав. Тут вже перебирати кадрами не доводиться. Та і що таке привселюдне обмацування прем’єра у порівнянні з такими ж привселюдними звинуваченнями у корупції. Так собі, дитячі пустощі. Але не факт, що Олег Степанович довго протримається у фракції. Чоловік він не стриманий і здатний на всілякі безглузді витівки.
А у Степана Степановича ситуація ще гірша. Свого часу він, звично не подумавши перед тим, як щось зробити, погодився очолити нашу область. До його честі ми вже не останні хоча б за рівнем економічного розвитку. Гіршими від нас визнали Донецьку і Луганську області. Але там йдуть бойові дії. А у нас – Барна. Як бачимо, чинники повністю співвідносні. Отже у Барни молодшого мало надії, що йому знову запропонують прохідне місце у пропрезидентській партії. Хоча б тому, що рейтинг її катастрофічно падає і кожен прохідний номер буде коштувати досить дорого. Навряд чи варто тут сподіватися і на протекцію брата. Тому хто зна чи самому щось світить у разі чого.
Ось і починає Степан Степанович шукати інші варіанти залишитися на плаву. Існує версія, що повернув він свої ясні очі у бік Міхаела Саакашвілі, який зі своїм антикорупційним рухом повільно, але впевнено починає засівати електоральне поле. Ще минулоріч Барна, забувши про обласні проблеми, поїхав на кілька днів в Одесу, за що і отримав зауваження від самого прем’єр-міністра. До честі братів Барнів, вони як і брати Кличко, горою стоять один за одного.
– У тебе тут до мого меншенького претензії якісь були? – поцікавився якось під час звіту уряду у Верховній раді старший брат. А чим все закінчилося ви і без мене бачили. Кажуть, що цей ролик зібрав більше переглядів, ніж сьома частина «Зоряних війн».
Але повернімося до Степана Степановича. Найближчими днями планують провести «антикорупційний форум» у Тернополі. Тут навіть вже побував одеський десант, який Барна молодший зустрів з розпростертими обіймами. Навіть більше – відрядив в організаційний комітет людей зі свого найближчого оточення.
Можливо, це свідчить лише про те, що Степан Степанович досить близько бере до серця боротьбу з корупцією. Але не варто відкидати і версію, що Саакашвілі має стати для голови тернопільської ОДА новою злітною смугою, яка у підсумку дасть йому змогу знову приземлитися у якомусь тепленькому містечку.
Ну а ні – не до роботи ж йти.
Андрій Березовчук, Погляд