Як родина заступника Надала відхопила ласий шмат землі в центрі міста

Цьому передували ряд досить спірних рішень як міської ради, так і дозвільних інстанцій.

Оперативність, з якою приймалися рішення та видавалися дозволи, не може не дивувати. Зрозуміло, що тут присутні шкурні інтереси самого пана Турського, який напевно втручався у хід підготовки супровідних пакетів документів.

«Зелена» велодоріжка у чиновницькі кабінети імені Турського

Якщо конкретно, то 28 жовтня минулого року, сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення №6/52/161 про надання дозволу Бажановій Наталії Володимирівні на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0220 га в оренду терміном на десять років для обслуговування та реконструкції з добудовою та надбудовою будівлі кіоску за адресою вул. Шептицького, 18а.

Хто не знає – це всім відомий кіоск на куті Шептицького та Медової з ремонту велосипедів. За осінь минулого року його попередній власник Геннадій Кукуруза дивним чином встиг всього за кілька тижнів з бляшаної конструкції перетворити його у будівлю. Після отримання основних документів, які засвідчують право власності, він продав вже будівлю-кіоск Наталі Бажановій.

Історія кіоску-веломайстерні на Шептицького розпочалася ще у 2005 році. Тоді міська рада надала підприємцю Оксані Кукурузі земельну ділянку площею 18,30 кв. м за адресою вул. Митрополита Шептицького в оренду терміном на три роки для обслуговування кіоску по ремонту велосипедів. Самим ремонтом займався її чоловік Геннадій.

Та пані Оксана певно не бачила цілі свого життя у доведенні до ідеалу велосипедів тернополян. Вона, забравши сина без відома свого чоловіка, у 2009 році чкурнула в Італію. Про це тоді писали навіть всеукраїнські видання. У цьому ж році Геннадію Кукурузі довелося переоформляти оренду землі на своє ім’я.

У квітні 2011 році вже нова каденція міської ради під керівництвом Сергія Надала приймає два рішення: спочатку продовження терміну оренди землі під велоремонтом ще на два роки, а потім, у вересні 2013-го – про поновлення договору оренди на такий же термін. Зауважимо, що площа ділянки залишається незмінною – 18,3 кв. м.

У наступному 2014-ому році у справі велокіоску і з’являється загадкова Наталя Бажанова, яка всього за кілька місяців виявиться щасливою власницею землі у центрі Тернополя.

Минулого року у Тернопільській міській раді паралельно розвивалися два, ніби різних, напрямки щодо землі на Шептицького. Один з них – проект землеустрою ділянки площею 220 кв. м. для Наталі Бажанової, а другий – присвоєння адресного номеру велокіоску Геннадія Кукурузи.

Спочатку, 17 березня, депутати міськради надають дозвіл Бажановій на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0220га в оренду терміном на п’ять років для реконструкції з добудовою і надбудовою існуючого торгового кіоску під торгово-офісні приміщення за адресою вул. Митрополита Шептицького. А вже на наступній сесії, 25 квітня, народні обранці передумують і вносять зміни у формулювання свого ж рішення: замість слів «для обслуговування торгового кіоску» читати «для реконструкції з добудовою і надбудовою існуючого торгового кіоску під торгово-офісні приміщення».

Тут варто звернути увагу, що немає жодної згадки про будь-яку адресну нумерацію.

Геннадій Кукуруза 29 вересня подав декларацію у відділення Держархбудконтролю про закінчення невідомих будівельних робіт на Шептицького. На диво цей документ реєструють. Вже через чотири дні, 3 жовтня, в управлінні архітерткури міськради велокіоску присвоюють адрес – вул. Шептицького, 18А. 6 жовтня пан Кукуруза реєструє право власності на тепер вже будівлю.

Всього через три дні дві згаданих раніше ніби різні справи почали об’єднуватися в одну. 9 жовтня Геннадій Кукуруза продає свою нову власність, так і не встигнувши натішитися нею. Зрозуміло, що щасливим новим власником велокіоску стає рідна сестра заступника міського голови Ігоря Турського Наталя Бажанова.

Бляшанка з надбудовою від пані економіста

Після чого депутати приймають рішення вже по об’єднаній справі. 28 жовтня надають дозвіл Наталії Бажановій на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0220га в оренду терміном на десять років для обслуговування та реконструкції з добудовою та надбудовою будівлі кіоску.

У справі сестри заступника міського голови залишилося розставити кілька акцентів. Наталя Бажанова дійсно є прямою і найближчою родичко Ігоря Турського. На сьогодні вона працює на посаді асистента кафедри економіки та фінансів ТНТУ. Про це свідчить її біографічна довідка на сайті ВУЗу. Зокрема, там вказано, що пані Наталя у 2012 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Управління корпоративною власністю машинобудівних підприємств в умовах трансформаційної економіки». Але наукову роботу захищала ще Наталя Турська, а Бажановою вона стала пізніше, після одруження з актором і режисером нашого драмтеатру. Про це свідчать посилання на різних спеціалізованих сайтах.

До самого пана Ігоря Турського також є кілька зауважень. Він є секретарем Тернопільської міської ради. Відповідно до регламенту місьради, секретар несе персональну відповідальність за підготовку і винесення на сесію проектів рішень. Враховуючи те, що земельна ділянка, відносно якої було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою рідній сестрі секретаря Наталії Бажановій із збільшенням площі земельної ділянки, є доказом вчинення Ігорем Турським посадового злочину, який містить ознаки корупційного кримінально карного правопорушення.

Крім того, цей об’єкт розташований в межах «червоних ліній».

Наступним порушенням закону може бути і збільшення більше як у десять разів площі під велокіоском. Геннадій Кукуруза мав у користуванні лише 18,3 кв. м., а сестрі Турського дивним чином вже надали 220 кв. м. Тут міська рада свідомо порушила ст. 79.1 Земельного кодексу та Закон України «Про Державний земельний кадастр», надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею в 12 разів більшою, аніж була у попереднього користувача Кукурузи. Право на оренду земельної ділянки може перейти до іншого користувача лише при переході права власності (за умови наявності капітальної споруди, а не бляшаного кіоску) і виключно в межах існуючої земельної ділянки попереднього землекористувача. А це означає, що право оренди земельної ділянки площею 203,7м.кв. (різниця між площею земельної ділянки попереднього землекористувача Кукурузи 18.3м.кв. та новою 220м.кв., зазначеною у сесійному рішенні) Бажанова–Турська могла набути лише на аукціоні. Отже, бачимо факт шахрайства із земельними ресурсами зі сторони посадових осіб міської ради (ст.190, 364, 366 ККУ).

І насамкінець. Виникає риторичне запитання до пані кандидата економічних наук Наталі Бажанової: яким чином вона планує на «бляшанці» під назвою «велокіоск» зробити надбудову?