5 березня 2014 року “За Збручем” написав про 5 злодіянь команди Хоптяна, які має розслідувати нова “революційна” влада. З того часу минуло більше року. Однак у Тернополі “мовчанка”. Навіть справу про погроми у “ніч гніву” закрили за відсутністю доказів. Не кажучи про вершителів правосуддя, які тихо пережили суддівську люстрацію…
У той час, коли генпрокуратура на чолі з Шокіним ретельно зайнялася організаторами антимайданів та постачальниками тітушок, у Тернополі – тиша. Ніби у нас не було суддів, які віддавали активістів майдану під домашній арешт, ніби у нас не було тих, хто примушував підлеглих писати під копірку заяви про те, що законні пікети нібито перешкоджають роботі органів державної влади.
Через рік після Майдану організатори безчинств попереднього режиму, доморощені місцеві поплічники Януковича “оживають”, перегруповуються…
Тому й нагадуємо про 5 злодіянь команди Хоптяна.
1. Смертельне ДТП за участю губернаторського джипа
Звістка про те, що джип голови Тернопільської ОДА в останній день 2012 року скоїв ДТП, що призвело людської смерті та каліцтва, сколихнула усю Україну. Але не сколихнула вертикаль влади. Цим випадком режим ще тоді показав, що “бандити своїх не здають”. Незважаючи на очевидність багатьох фактів та свідчення очевидців, правоохоронці “призначили” стрілочником начальника УДАІ майора Пака, який, отримавши умовний строк, вийшов на волю. Сімейство Хоптянів, як нічого не сталося, продовжувало творити свої темні діла, лякаючи непокірних власною вседозволеністю.
Про трагічний випадок одним з перших написав “За Збручем”.
2. Афера з ремонтом перинатального центру в Тернополі
Реконструкція перинатального центру мала завершитися у 2012 році. Пізніше термін перенесли до початок 2013 року. На об’єкт виділялися мільйони державних коштів, які успішно зникали з рахунків фірми-”прокладки”, яку пов’язували з депутатом-регіоналом Лукіним. Неофіційним куратором афери з “вічною” реконструкцією будинку матері і дитини у Тернополі був один із заступників голови ОДА Петро Гоч. За час правління Януковича у нього з’явився нескромний позашляховик “Порш Каєн” та інтереси в кількох сферах бізнесу та нерухомості.
3. Доведення до банкрутства Облавтодору та розкрадені мільйони при ремонті доріг
У цій сфері найбільше хазяйнував ще один заступник Хоптяна – Юрій Желіховський. Завдяки довірливим стосункам з кандидатом в нардепи Володимиром Клименком та куратором дорожньої сфери нардепом Демішкантом Тернопільщина отримала рекордні для освоєння кошти на ремонт та обслуговування доріг – майже 200 мільйонів. Кращими від цього дороги на Тернопільщині не стали. Усі пам’ятають довгобуд на вулиці Гайовій в Тернополі. В трагічному стані основні магістралі області. Через хитру кредитну схему відчужується майно дорожніх держпідприємств. Області виставлені багатомільйонні рахунки за нібито зроблені ремонти.
Де ж гроші? Цим мають зацікавитися чесні правоохоронці та нове керівництво Укравтодору.
4. Знищення правосуддя
У всій Україні часів Януковича судова система обслуговувала інтереси владного клану. Тернопільщина, на жаль, не виняток, а правило. Особливо це стало відчутно у революційний момент. Суди за завданням прокурорських чинів клепали абсурдні рішення та ухвали про заборону проведення масових заходів, обмеження пересування активістів, скасування рішень місцевих рад. Не зупинилися прокурорсько-судівські кадри навіть перед рішенням про вулицю Героїв Євромайдану в Тернополі. Жодна апеляція на незаконні рішення не знаходила розуміння і справедливого розгляду. Ухвали клепалися “на коліні” або готувалися наперед.
Уявіть собі, що творилося у цій системі, коли у її лещата потрапляла проста людина?
5. Тотальна корупція, рейдерство
Якщо у Києві не було, як протовпитися від єнакієвських кадрів, то на Тернопільщині заправляли чужаки з Хмельниччини, Вінничини, Черкащини та інших областей. В області не було жодної силової та фіскальної структури, яку б очолював місцевий керівник. “Хлібні” посади сімейство Хоптянів роздавало для вузького кола сімейних прислужників, перевірених спільними гріхами на Гусятинщині та Підволочищині. Найбільш віддані досягали корупційних висот. Одіозний начальник Держкомзему Папіровський, за яким полював Автомайдан, лише один із сірої маси безликих прислужників системи.
На що такі люди здатні? Спитайте у сотень підприємців та простих держслужбовців та звичайних громадян. Торгівля посадами, державним майном та землею, рейдерські захоплення – хіба не про них? Спитайте, як філігранно “відтискали” готельний комплекс “Алігатор”, як рвали на частина аграрну компанію “Мрія”. І скільки таких дрібних “мрій” по області? На які кошти споруджене тернопільське межигір’я у Вікторівці Чемеровецького району?
Без швидкого та ефективного розслідування цих злочинів нова влада втратить довіру народу ще швидше, ніж попередня.