Два нових об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення з’явилися на Тернопільщині нещодавно. Під охорону взяли дев’ять лип, яким уже більше 150 років. Про це повідомили в департаменті екології та природних ресурсів ТОДА.

Заповідні липи ростуть у двох селах області. У селі Оліїв Зборівського району є три дерева липи серцелистої біля пам’ятника Свободи. Старожили розповідають, що коли село належало родині Страженських , а саме у 1848 році, панщину було скасовано. В той час, практично у всіх селах Західної України сільські громади встановлювали пам’ятні хрести на честь скасування кріпосного права. Поставили такий хрест і в Оліїві – у центрі села на горбочку біля гостинця. Тоді ж висадили біля нього три липи, які зростають там до цього часу. В радянські часи хрест зруйнували, але жителі села відновили цю пам’ятку у 1990 році. А в кінці 2014-го,  за пропозицією Зборівської районної державної адміністрації, дерева, розміщені на площі 0,03 га, оголосили ботанічною пам’яткою природи місцевого значення «Оліївські липи».

Друга ботанічна пам’ятка розташована у селі Прошова Скоморохівської сільської ради Тернопільського району. Там, в межах території церкви та біля школи, зростають шість дерев липи серцелистої віком понад 150 років. Історія посадки цих дерев невідома. Місцеві жителі переказують, що окремі липи висаджені ще з часу побудови кам’яної церкви у 1700 році. Інші садили разом із будівництвом старої школи – у 1851 році. Липи, що ростуть біля церкви утворюють дуже затишний колорит навпроти храму. За пропозицією кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, цим липам також надано статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Прошівські липи».

Основними завданнями пам’яток природи, як зазначають екологи, є попередження передчасного руйнування дерев липи дрібнолистої, підтримання незмінності історичного ландшафту, забезпечення середовищ проживання для кажанів, птахів, комах та інших тварин. Також фахівці можуть здійснювати науково-дослідні роботи, щоб дізнатися, як зберегти вікові дерева, вивчати довговічності порід, зміни структури деревини в залежності від віку, отримувати елітне насіння. Це також є популяризацією знань серед населення щодо необхідності збереження дерев-довгожителів, їх використання в еколого-освітніх, рекреаційних і науково-дослідних цілях.

Ольга Трач

Фото із сайту департаменту екології ТОДА