Скандал навколо Державного підприємства “Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод”, як виявилося, пов’язаний з перерозподілом земель навколо Тернополя. На сьогодні це найбільший шмат, який хочуть забудувати. «На кону» стоїть 100 гектарів приміської зони. Якщо підрахувати за найнижчими тарифами, то ціна питання вже вимірюється у десятках мільйонів гривень. Люди, дотичні до цих процесів, навіть не приховують таку постановку питання. Правда, ті чиновники та активісти, які хочуть закрити «Ветсанзавод», прикриваються дуже благородними цілями – дати змогу розвиватися селу Острів, – стверджує депутат Тернопільської районної ради.
«Майже півтора року тому земля впритул до заводу виділена і введена у межі села Острів, – розповідає депутат Тернопільської районної ради Петро Куфель. – Це приблизно 100 гектарів землі. Біля самого костомельного заводу. Там запроектована нова школа і дитсадок, п’ять п’ятиповерхових будинків, приватний сектор під забудову. Тільки зараз їм потрібно погодити один документ в обласній державній адміністрації, щоб ввести все це у межі села. Як тільки це буде зроблено, одразу розпочинається забудова цієї 100-гектарної ділянки».
Ще один лобістом закриття «Ветсанзавод» є голова Тернопільської районної ради Василь Дідух. Саме очолюваний ним представницький орган прийняв звернення до Кабінету Міністрів, Міністерства аграрної політики та продовольства України та Тернопільської обласної державної адміністрації, де при певних обставинах вимагають закрити «Ветсанзавод» в селі Острів.
«Там 22 тисячі жителів Тернопільського району, – коментує таке рішення депутатів райради Василь Дідух. – І вони підпадають під ризик. Та там жити неможливо. Вікно неможливо відкрити. Сьогодні Острів страждає. Сьогодні Буцнів страждає – 500-800 метрів до крайньої хати. Сьогодні Чортків п’є ту воду, де тисячі тонн потрапляє тої зарази. Вони ж пливуть до Чорткова. Це водозабірна. Це нікого в області не хвилює. Воно пів області сьогодні паралізує. Воно має турбувати всі санітарні служби і без нас мали закрити».
Хоча хоч якісь власні меркантильні інтереси Василь Дідух заперечує. Знову ж таки все списує на турботу про свій район. Всі заочні звинувачення у своїх причетності до земельних афер відкидає.
«Це брехня. Це все брехня. Є розроблений генеральний план забудови села Острів. І там все чітко розписано, де буде соціальне будівництво, і де промислове. Всі землі Острівської сільської ради входять в межі населеного пункту. І цією землею буде розпоряджатися не державна якась незрозуміла установа як собі захоче, а громада села Острів. Всі документи підготовлені. На наступну сесію ми будемо розглядати питання про зміну меж населеного пункту,» – категорично додав голова райради.
Зовсім іншої думки дотримується на «Ветсанзаводі». Там розуміють, що накопичені більше двох тисяч тонн органічних відходів м’ясної галузі несуть значну загрозу. Та керівник держаного підприємства Петро Кіндрат трагедії з цього не робить. Через певні зміни у структурі на всеукраїнському рівні, виникли затримки з перерахуванням грошей. Цим, стверджує він, і скористалися всі охочі захопити землю навколо заводу.
«Деякі ділки тут провертають свої афери, – сказав Петро Кіндрат. – День і ніч тут їздять джипами дивитися, де ж вони будуть будуватися. І цей завод їм як «костомаха в горлі». Цей завод їм потрібно закрити. Вимоги райради виконати нереально. Боєнські відходи вже перепріли і перегнили. І вони вже не переробляються. Їх можна тільки захоронити. На території їх можна тимчасово складувати. Тому нас хочуть загнати у тупик».
Петро Кіндрат також зауважує, що завод є стратегічним державним об’єктом. Та на відміну від аналогічних заводів у всіх областях, тернопільський не отримує жодної допомоги з місцевих бюджетів. Звернення про допомогу керівники «Ветсанзаводу» неодноразово відправляли природоохоронному прокурору області, голові ОДА Валентину Хоптяну, його заступнику Миколі Головачу. Таких листів назбиралося вже ціла купка. На жаль, ніхто навіть відповіді на них не дає. Та найбільше перешкод у функціонуванні підприємства робить, як стверджує директор підприємства, саме Василь Дідух.
«Ми – чи не єдиний завод, який не отримує жодної копійки з місцевих бюджетів. Мотивують тим, що ми бідні. Нікому той завод не потрібен. Щонайменше раз у місяць я пишу звернення у різні інстанції. До того ж самого Василя Дідуха. Але він одразу після свого чергового обрання головою райради сказав: «Поки я тут, того заводу не буде!». Це Василя Степановича слова. І тільки справа наближається до виборів, як він починає оцей торг. На почуттях населення заявляє, що він все зробить для закриття заводу», – розповів Петро Кіндрат.
Та з точки зору здорового глузду «Ветсанзавод» закрити просто неможливо. Керівники області постійно заявляють про необхідність збільшення виробництва тваринницької та м’ясопереробної галузі. На Тернопіллі є кілька потужних птахофабрик.
«Нас нереально закрити, – підсумовує Петро Кіндат. – Ми – державний стратегічний завод. Поголів’я свиней і курей збільшується щорічно. По статистиці, ми маємо збільшення 22% свиней, курей і риби. До того ж, поголів’я великої рогатої худоби складає 10,2%. А якщо ріст поголів’я, то це треба десь утилізовувати. Це падіж, боєнські відходи. І в нас були такі випадки, коли задихнулися 400 свиней».
Loading ...