Переможного голу у протистоянні зі стрийською «Скалою» вболівальникам тернопільської «Ниви» довелося чекати ледь не сто хвилин. Чому так важко даються голи «Ниві»? З такого запитання ми розпочали розмову з головним тренером Ігорем Яворським.
– У гравців «Ниви» відчувалося деяке хвилювання, можливо навіть у декого був мандраж, адже на футболістів тиснув результат, до того ж їх підганяли трибуни. Відповідно, в багатьох випадках гравцям «Ниви» бракувало холоднокровності.
– Але ж більшість футболістів «Ниви» пройшли, як говорять, «Крим і Рим», відповідно мандражу в них не повинно бути?
– Якщо б гравці «Ниви» грали у власне задоволення, без завдань на конкретно взятий матч і сезон загалом, то, можливо, мандражу не було б. Натомість, на сьогодні перед командою поставлено ціль і в кожному матчі потрібно досягнути позитивний результат. До того ж, коли два тайми «сидиш» на половині поля суперника, не можеш у кількох гольових моментах відзначитись плюс не забиваєш пенальті, така ситуація психологічно тисне на футболістів.
– Для себе з матчу зі «Скалою», мабуть, зробили висновки.
– Якщо брати загалом увесь матч, то «Нива» повністю переграла суперника, гравці «Скали» лічені рази переходили центр поля. Особисто я не маю претензій по грі до футболістів «Ниви». Вони «билися» на футбольному полі всі 90 хвилин основного часу і майже 10-ть компенсованого. Весь ігровий час в їх діях була висока швидкість, інтенсивність і хороше командне взаєморозуміння. Скажу по правді, якщо б «Нива» навіть зіграла і в нічию, то по самовіддачі, по налаштуванню на гру, по бажанню перемогти, ні до кого не можна ставити претензій. Не вистачало в грі «Ниви» одного – влучного завершення атак. Плюс ми дуже мало били по воротах. Щоб забити гол, треба бити, натомість гравці «Ниви» хочуть завести м’яч ледь не в ворота, а це зробити дуже важко за насиченої оборони, коли ворота боронять ледь не всі десять польових гравців. Футболістам «Ниви» говорили на установці, що потрібно завдавати ударів з середньої і далекої відстані. До прикладу, той же Григорій Баранець, перебуваючи у 18-20 метрах від воріт, замість того, щоб пробити, почав шукати партнера по команді, який, на його думку, стояв у зручнішій позиції. В багатьох випадках, на жаль, такі дії не призводили до загострення.
– Чи не було такого, що футболісти «Ниви» вже до матчу святкували перемогу, тобто чи мала місце недооцінка противника?
– Такого в нас немає. До кожного матчу і кожного суперника підходимо виважено. «Скала» – це команда, яка роками награє склад, це команда, яка готувалася до фінальної частини сезону в Туреччині. Отож, налогошувалося на сильних і слабких сторонах противника. Більшість з запланованого на матч вдалося реалізувати на полі. Так, гравці «Ниви» не дозволили суперникові практично переходити центр поля і лише зрідка ті робили вилазки до тернопільських воріт, а наш воротар Андрій Новак за гру лічені рази тримав м’яча в руках. У стрийської команди було одне завдання – відбитися і потрібно віддати їм належне, вони старалися, віддавалися на повну, хоча було видно, що наприкінці матчу вони ледь ходили по полю, в той час, як тернополяни витримали високий темп гри до останньої хвилини.
– А чи не відбивається на низькій результативності команди те, що «Нива» в домашніх матчах, в тому числі і з «Скалою», грала з одним нападником?
– Справа в тому, що в нашій команді немає нападника рівня, скажімо, Тараса Кабанова. Дуже важко знайти форварда високого класу. Хоча Василь Товкацький і має непогану швидкість, але коли граєш проти насиченої оборони, зазвичай немає можливості застосувати свої швидкісні дані. Натомість нападник цінний забитими голами, Товкацький ж виконує великий об’єм роботи на полі, але там де потрібно поставити крапку в комбінації, він цього не робить. Можливо, будемо пробувати в атаці інших виконавців, того ж Олександра Лакусту або Ігоря Мельника.
– Як оціните дії тернопільських оборонців, які одного разу все таки проґавили гострий випад гравця атакувальної ланки «Скали»?
– Немає футболістів, які не роблять помилок. Можливо в тому моменті, про який ви згадуєте, оборонці тактично зіграли не вірно. На установці тренери наголошували захисникам, що в кількох гравців суперника непогана швидкість, відповідно вимагали від оборонців, щоб вони діяли з певним зазором. Як бачимо, одного разу ті допустилися помилки. На розборі гри тренери вкажуть на помилки кожному гравцеві, щоб у майбутньому вони не повторювалися.
– Знаю, що Ви, зазвичай, не коментуєте дії арбітрів, але, все-таки, чи правильно вчинив арбітр, коли призначив пенальті у ворота «Скали» в компенсований час?
– Я уважно передивився всі спірні моменти у матчі зі «Скалою» і зазначу, що ще одного разу арбітр не призначив пенальті у ворота стриян – коли був збитий у штрафному майданчику Мельник. Якщо ж говорити про одинадцятиметровий в компенсований час, то тут питань не може бути – суперник завдав удару ззаду по нозі Яворському. Всі вважають, що коли арбітр у матчі призначив одного разу пенальті, то апріорі не може його призначити вдруге чи втретє. Правила однакові – порушив у штрафному майданчику – пенальті, і неважливо скільки разів такі порушення трапилися за матч.
Loading ...