45-річний Ігор Сопель поки-що претендує на звання найбільш непомітного голови Тернопільської обласної державної адміністрації.
Після галасливого та схильного до самопіару Степана Барни підприємець з Хоросткова виглядає білою вороною на чолі будинку на вулиці Грушевського.
Нагадаємо, Сопель прийшов на посаду за протекцією тусовки 95 Кварталу, з якою його родина останні 10 років підтримує контакти. Зав’язалися стосунки на грунті поїздок на концерти та щирої підтримки хоростківчанами творчості кварталівців. Завдяки цьому Сопель отримав шанс балотуватися в нардепи від “Слуги народу”, а після поразки на виборах потрапив у шорт-лист на посаду голови ОДА.
Щоправда, є підозри, що навіть через 100 днів на посаді Сопелі (а дружина Ольга відіграє в їхньому тандемі чи не ключову тіньову роль) до кінця не усвідомлюють, куди вони потрапили.
При всій повазі до попереднього підприємницького заняття теперішнього керівника області управлінські масштаби різняться. А якщо зважити, що відбір у команду відбувається за принципом хоростківського земляцтва, то це ще більше звужує горизонти бачення. Власне, тому через 100 днів Сопелю нічим особливо похвалитися. Повний безлад на кадровому фронті – призначено тільки двох заступників та кілька голів РДА. У той же час на посадах продовжують працювати порошенківські начальники управлінь та в. о. голів РДА. Не сформовано хоча б елементарну програму дій, не кажучи про серйозні стратегії. Куцо виглядає очільник області й на медійному фронті. Ми вже не кажемо про природну скромність лексикону у публічних виступах.
І це все у перші 100 днів, коли перехідна адміністративно-господарська номенклатура простягається в поклонах та обіймах, сподіваючись на прихильність. Прикладом цього є ситуація в обласній раді, коли всі депутати-господарники з БПП знехтували реляціями Барни і підтримали проект бюджету, пропонований ОДА. Власне, “пластичність” еліт є шансом Сопеля стати повноцінним керівником області. Звичайно, якщо він цього дуже захоче і знайде важелі, які допоможуть йому у цьому.
Якщо ж ні, то маятник еліт хитнеться в інший бік. Наприклад, окремих нардепів з президентської фракції, які часу не гають і трудяться над здобуттям контролю (якщо вже не контроллюють!) над найбільш ресурсними посадами у місцевій вертикалі Зеленського. Або ж силовиків, які з завзяттям кинулися наводити порядок і роблять у цьому певні успіхи.
Крім того, не треба забувати, що попереду місцеві вибори. Тому у Сопеля не так багато часу для розгону, а черга зі спритних та кмітливих на його місце не збавляється…
Хоча, заради справедливості, треба зазначити, що непомітність керівника області є не найгіршою рисою. Можливо, минув час нещирих чиновників-балакунів та рішал, а команда Зеленського міняє обличчя влади, роблячи ставку на тихих людей з народу, яких сподівається навчити робити свою роботу.
Зрештою, поживемо-побачимо…