Цьогоріч уперше не відбувся Всеукраїнський лемківський фестиваль “Дзвони Лемківщини”. Його проводили 15 років поспіль на Тернопільщині, спершу у червні, потім у серпні. На свято в урочище Бичова поблизу райцентру Монастириської традиційно приїжджали тисячі лемків з усього світу. Фестини відмінили у зв’язку із трагічними подіями в зоні АТО.
“Цього року мав відбутися уже 16-й фестиваль лемківської культури. На це свято завжди збиралося багато людей, очікували на 30 тисяч гостей. Але фестини довелося відмінити, – розповів у коментарі Gazeta.ua голова Всеукраїнського товариства “Лемківщина” Анатолій Венгринович. – Як і всі громадяни України, ми розуміємо, що веселитися у такий час – непристойно. Ми переживали, коли почалася АТО. Надіялися, усе швидко закінчиться. Але військові дії досі тривають, люди гинуть щодня. До мене дзвонили лемки з усього світу. Люди навіть спеціально приїжджали з Іспанії, Італії, Франції. Вони планували відпустки наперед, хотіли потрапити на фестиваль”.
Цього року замість фесту відбулося відкриття пам’ятника жертвам депортації у Тернополі. Його встановили у сквері Січових Стрільців поблизу центру міста. Монумент висотою понад два метри спорудили у вигляді дерева, вирваного із корінням. Таким чином відобразили примусове переселення українців із території Польщі у сорокових роках минулого століття. Попри всі труднощі, лемки зберегли свою говірку, а жаль за втраченим виражають у традиційно сумних лемківських піснях.
“Лемки по всьому світу відчувають себе українцями”, – додає лемкиня Людмила Михайлів із Тернополя. – “Частина їх була переселена на українські землі, частина – на колишню німецьку територію. І хоч Гданськ чи Вроцлав нині є польськими містами, лемки, що проживають там, дуже ображаються, коли їх називають поляками. Я не раз бувала у Польщі. Якось у Гданську відвідувала Службу Божу, яка відбувалася українською. Більшість тамтешніх лемків ніколи не були в Україні, вони уявляють її хіба що по карті. Але як натхненно вони співали “Боже великий єдиний, нам Україну храни!”. Почути таке від людей, відірваних від своєї Батьківщини — це неймовірне відчуття!”
Loading ...