Возрадуйтеся, українці: скоро, можливо, ще одного пройдисвіта витягнуть «за шкірку» й змусять відповідати за свої темні діяння.

Як стало відомо, екс-заступнику екс-Генерального прокурора Віталію Каську  ГПУ оголосила підозру в скоєнні злочину. А саме –  шахрайстві з нерухомістю. Оголосила приблизно в такому ж стилі, як свого часу арештовували Ю. Луценка, тобто в несподіваному місці і в несподіваний час. Тільки Юрій Віталійович, пригадується, мирно прогулювався з собакою поблизу свого будинку, а Віталія Каська не полінувалися зустріти на вулиці вночі й вручити-оголосити оту саму підозру. Все як у нас ведеться. Тобто згідно з законом.  Згідно з тим же законом, людині, з якою Україна ще недавно пов’язувала свої надії на  торжество справедливості й покарання фігурантів гучних кримінальних справ, нині самій загрожує до 12 років «неба в арифметику». За що? Та… яка, зрештою, різниця? У нас – як і в часи пріснопам’ятного сталінського прокурора Івана «Ягуарійовича» Вишинського: була б людина, а стаття для неї обов’язково знайдеться. Щодо самого складу вини Каська, то в Генпрокуратурі стверджують, що він прописав на квартирі у Києві свою матір, котра мала квартиру у Львові; сам виписався, після чого відбулася приватизація квартири на матір. Чи не нагадує все це за стилем звинувачення того ж Ю. Луценка в покровительстві своєму водієві, а Ю. Тимошенко – в закупівлі карет швидкої допомоги? Все ж, так би мовити, на хлопський розум видається, що у порівнянні зі справою  «діамантових прокурорів» В.Шапакіна і О.Корнійця оця квартирна оборудка В.Каськіва, яку чинний заступник Генпрокурора В.Куценко нині старанно намагається піднести в очах громадськості до рівня вселенського злодіяння, явно програє за своєю значущістю і суспільною небезпекою. Але у обох «діамантових прокурорів» є суттєва перевага у порівнянні з Каськом: вони, вочевидь, не конфліктували з екс-Генпрокурором В.Шокіним, а жили з ним «душу в душу». Тому й набули статусу «священних корів». І саме тому мають нині вагомі надії на те, що «діамантова справа» буде тихенько спущена на гальмах: ретельні й відповідно зорієнтовані слідчі Генпрокуратури з лупою і під мікроскопом відшукають якісь «процесуальні порушення» під час вилучення речових доказів і арешту. Віктор Миколайович Шокін взагалі продемонстрував, що легковажно ставитися до нього в жодному разі не можна: перед самісінькою своєю відставкою взяв та й звільнив ще одного свого «неугодного» заступника – Д.Сакварелідзе. Як знак «вдячності» за незалежну позицію і в науку іншим. Все, зрештою, скидається на це. Адже якщо В.Касько і мав цей квартирний гріх на душі (зараз, думається, всі ресурси Генпрокуратури будуть спрямовані на його доведення), то чому про нього не говорилося раніше, до того, як між ним і В.Шокіним  пробігла чорна кішка? Все це дуже схоже на сумнозвісне «тримання на гачку» й зберігання компромату «про запас». І що з того, що  практично всі користувачі соцмереж – від рядових громадян і до топ-політиків, – розцінюють все це як помсту і вульгарне зведення рахунків? У нашій країні навіть такі далеко не шляхетні мотиви можна «загорнути» у цілком благопристойні формулювання. І відшукати для них підходящі пункти і статті закону.

Ігор Дуда