На 2018 рік російські ЗМІ вангують для УПЦ МП невтішні перспективи, а саме втрату власних позицій прогнозують, в першу чергу на Західній Україні.

І якщо дотепер поразки московського патріархату полягали у переході сільських парафій в українську церкву, то очікувані втрати є значно боліснішими, бо йдеться про Свято-Успенську Почаївську Лавру, котру у 2003 році за сприяння тодішнього Прем’єр-міністра України Віктора Януковича Почаївська Лавра була передана в безоплатну оренду УПЦ МП до 2052 року.

За версією російських медіа, цьогоріч свої претензії на Лавру може висунути Українська Греко-Католицька Церква. Греко-католики Василіянського Чину, яким монастир належав у 18-19 ст., найбільше розбудували святиню. Саме на кошти греко-католицького монаха Миколи Василя Потоцького збудований й головний храм Лаври – Успенський собор. Проте після приходу на Західну Україну Російської царської влади, у 1831 році монастир разом зі іншими спорудами був захоплений Московським патріархатом (РПЦ), під контролем якого знаходиться і дотепер. За свідченнями істориків, Почаївська Лавра з того часу стала оплотом русифікації регіону, після указу Миколи ІІ (якого в Лаврі вважають святим) з 1905 року тут діяли російські націоналістичні організації «Чорна сотня» та «Союз російського народу».

Допомагала московському патріархату у боротьбі з УГКЦ і радянська влада – у 1946 році організованим КДБ Львівським «псевдособором» було здійснено спробу приєднати УГКЦ до РПЦ.

Втім, зважаючи на втрату впливу УПЦ МП на релігійне життя України, відновлення історичної справедливості греко-католиками щодо Почаївської Лаври є далеко не безнадійною утопією. Тим паче, що у світовій практиці існують приклади мирного спільного використання святинь декількома конфесіями. Для прикладу, храмом Гробу Господнього в Єрусалимі користуються аж шість християнських церков.