Кожен міський медичний заклад, відповідно до медичної реформи, має своє спеціалізацію. В основному за лікарнями збереглися ті напрямки, за якими вони працювали до цього. Змінилося фінансування та юридичний статус закладів. Зараз вони всі є комунальними некомерційними підприємствами. Та це не означає, що у них надаватимуть тільки платні послуги. Більшість медичних послуг залишаться безкоштовними, а перелік платних ще мають затвердити у Міністерстві охорони здоров’я.

– На сьогодні рівень надання медичної допомоги і оплата послуг пацієнтами, яка, за різними підрахунками, становить до 80% від вартості лікування, і тільки 20% платить держава, – каже Ростислав Левчук, начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради. – Така ситуація не влаштовує, ні пацієнтів, ні лікарів. Нова реформа пропонує змінити цю пропорцію, коли 80% буде платити держава, а 20% – пацієнт. Це все має відбуватися прозоро, в межах створеної Національної служби здоров’я. Разом з тим, держава гарантує такі напрямки безкоштовної медичної допомоги: екстрена невідкладна допомога, допомога при родах, первинна медична допомога, хоспісна допомога і дитяча. Ці види будуть повністю забезпечені державою. А, наприклад, пластична хірургія та інші види меддопомоги, які не загрожують життю і здоров’ю людини, будуть надаватися за кошти пацієнта. З липня первинна медична допомога буде абсолютно безкоштовна: всі види обстежень за направленням сімейного лікаря в поліклініку чи лікувально-діагностичний центр будуть безкоштовними. Є певний алгоритм, коли для одного середньостатистичного хворого в рік потрібно, умовно кажучи, одне рентген обстеження, два УЗД, 5 чи 10 аналізів. Цей весь норматив буде безкоштовний. Якщо ж хворий з власної ініціативи хоче потрапити на прийом до вузького спеціаліста, то він повинен буде за це заплатити.

Для того, щоб людина мала можливість отримувати безкоштовну медичну допомогу на первинній ланці, їй необхідно подати дані з паспорта, а для дитини з свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду своєму дільничному лікарю. А лікар зареєструє пацієнта в електронній системі охорони здоров’я eHealth. З першого квітня до першого липня триватиме підписання Декларацій з обраними лікарями. Це може бути діючий дільничний або сімейний лікар, терапевт, педіатр. Підписані декларації лікарі реєструватимуть у цій же системі. Таким чином, держава зможе оплачувати лікарю за кожного пацієнта, а пацієнт отримає гарантовані державою безкоштовні медичні послуги.

– Є медична допомога первинна, планова і ургентна, – пояснює Ольга Ярмоленко, заступник начальника відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення. – Лікарня швидкої допомоги – це ургентна стаціонарна медична допомога, коли швидка доставляє туди потерпілих під час нещасних випадків, аварій, коли щось трапилося з людиною, тобто потребує невідкладної медичної допомоги. Планова допомога – це лікарня, яка надає планову допомогу. Є сімейні лікарі, є вузькі спеціалісти і планова допомога. Концепція реформи в тому, що пацієнт в першу чергу повинен звернутися до сімейного лікарня. Він, відповідно до можливостей, обстежує і надає медичну допомогу. Якщо бачить, що цього недостатньо, то направляє пацієнта до вузьких спеціалістів. Коли вони бачать, що хворому амбулаторної допомоги недостатньо і він потребує стаціонарної допомоги, то направляють його на планове стаціонарне лікування: хірургія, урологія, гастроентерологія, гінекологія тощо. Тернопіль місто, яке зберегло педіатричну службу. Якщо у сім’ї є дитина, то краще укласти угоду з педіатром для надання амбулаторної медичної допомоги. Щоб не було великого напливу людей у липні, коли почне працювати Національна служба здоров’я, то вже сьогодні усім треба зареєструватися не до лікарів, яких ви плануєте вибрати, а до дільничних. Тоді з першого липня, коли установи будуть укладати угоди з Національною службою здоров’я у них вже буде база даних.

Ольга Трач

Фото автора