.

Про цю країну ще кілька років тому ми чули лишень на уроках географії та по телебаченню. Сьогодні ж Данія стала другим домом для багатьох молодих бережанців. Саме ця країна є найпопулярнішою серед студентів Бережанського агротехнічного інституту (далі – БАТІ), яких останній відправляє туди на стажування.

.

То яка ж вона – Данія? Чи солодко живеться-працюється у цьому «оазисі Європи»? Про це та інше виданню “Береж-інфо” розповіли бережанці, які так чи інакше пов’язали свою долю з Датським королівством.

Ольга та Андрій Волкови в Данії залишились на постійне проживання:

Про країну Данію, датчан та різницю між «їхнім» та «нашим» життям

Ми з чоловіком приїхали в Данію на студентську практику, щоб заробити грошей (як і багато інших) і планували після її закінчення повернутись додому. Та під час проживання в цій країні наші пріоритети почали змінюватися. В країні мільйонерів починаєш розуміти, що не в грошах щастя. Тут налагоджене суспільство, і це нам дуже подобається. Люди, які можуть дозволити собі дачі на Канарах, живуть і ведуть себе доволі скромно. Наприклад, депутати їздять на роботу на велосипеді, прем’єр-міністр на зустрічі з людьми приходить майже без охорони. Сильніші допомагають слабшим

Там чим більше людина заробляє, тим більше платить податки. Завдяки цьому держава може успішно утримувати дитячі садочки, школи, будинки для перестарілих, лікарні, інвалідів, безробітних та інше.

Багато сімей тут, крім того, що мають своїх дітей, всиновлюють малят з Африки. Люди настільки привітні, що для них є нормою вітатись навіть не знаючи один одного.

Ми вважаємо, що завдяки тому, що вони з дитинства навчені цінувати і підтримувати те, що мають – і здобули такий рівень життя. До хорошого легше звикнути. Нам подобається, що ми живемо в суспільстві, де дотримуються правил, норм і законів, що робить життя набагато простішим. Раді, що маємо можливість ходити до церкви на українські Літургії, запросити до себе своїх рідних, поїхати на канікули додому чи подорожувати. Ми вдячні долі, що тут ми зустрілися, створили сім’ю, народили і можемо достойно виховати нашу дитину.

Ірина та Володимир Брославські в Данії живуть та працюють тимчасово:

Про сімейне життя бережанців у Данії

Ми задоволені, що у нас з’явилась можливість потрапити сюди. Першим на практику поїхав чоловік, після нього я. Було дуже важко, адже працювали на різних фермах та в різних регіонах, через що рідко бачилися, та й фізично було нелегко.

Але з часом все влаштувалось і налагодилось. Ми зустрічалися з друзями, які працювали неподалік, знайомились з новими людьми, їздили усюди відпочивати, відвідували розважальні центри. Були в Копенгагені, Амстердамі, відвідали Німеччину. Хоча й у нас з’явилась можливість все це відвідувати завдяки тяжкій праці, ми ніколи не пошкодуємо, що поїхали сюди. Нам подобається, що тут держава дбає про людей, всі фінансово забезпечені (хоча є бідніші і багатші). Знаєш: відпрацював – вчасно отримав чималу зарплатню, і відчуваєш якусь стабільність. А ще приємно, що тутешні люди дуже чесні, привітні, завжди посміхаються, стараються всім тобі допомогти, розуміючи, що ти – в чужій країні.
Пізніше, коли в нас закінчились практикантські візи, ми знайшли коров’ячу ферму, на якій мали змогу працювати і проживати разом. Пощастило, що неподалік живуть знайомі бережанці, в іншому разі могло би бути не так весело. Тут будинки та ферми розміщені далеко одне від одного, тому не завжди виходить часто спілкуватись зі своїми. Це поки що єдине, що нам в Данії не подобається.

До речі, тут я виносила та народила донечку Вероніку. Звісно, довелось залишити роботу. Але навіть у цьому випадку переживати, за що купити усе необхідне, не доводиться – чоловікової зарплати цілком вистачає. Так і живемо.

Валерій Бабич був в Данії на стажуванні:

Про нелегкі трудові будні та вихідні бережанської молоді

В Данію, як і в будь-яку іноземну країну, можна поїхати на виробниче стажування. Дуже багато нашої молоді після закінчення практики залишається там на роботу, підписуючи офіційний контракт. Важко сказати в загальному, як там працюється. Адже на умови праці впливає не лише конт-ракт. Так, робочі години одинакові, а от оподаткування, зарплатня – відрізняються. Багато залежить від господарів, до яких потрапив, від того, новіше чи старіше обладнання на фермі. Десь легше, десь важче. Відношення також залежить від того, чи були до вас українці на фермі чи ні. До новачків тут проявляють більше цікавості, дають менше роботи, кращу зарплату.

Датчани дуже зацікавлені довідатись про людей, що у нас живуть, про нашу країну. Хто потрапляє до датчан, що вже мали робітників-українців, можуть відчути на собі трішки інше, подекуди гірше ставлення. Хоча це теж не факт. По досвіду скажу, що найліпше все-таки попасти на ферму, де ти працюватимеш один. Господар відчуватиме у тобі потребу, і буде з тобою більше рахуватися, та й можливість підробітку буде вищою. На господарствах, де більше людей, всі живуть за законами контракту.

Часто наші потрапляють на ферми, де дуже люблять українців – їм дають машини, оплачують відпочинок. Та й вигідна їм «студентська праця»: те, що для нас велика зарплата, для них – копійки.

Взагалі, всі датчани, як і європейці, люблять пунктуальність, порядність, працьовитість. Загальновідомо, що українці – працьовита нація, тому проблеми виникають вкрай рідко. Хочу зазначити, що навіть ті, хто в Бережанах «п’є-гуляє», в Данії береться за голову та сумлінно працює.

Звичайно, хто як працює, той так і відпочиває. Після важких робочих буднів наші студенти і відпочити вміють. Взагалі, на 14 днів за контрактом розраховано 2 вихідних і приблизно 5-6 тижнів відпустки на весь контракт. Тут все залежить лишень від того, наскільки мудрий студент. Якщо практикант грамотний, він використовує вихідні для того, щоб пізнати світ, поїздити по Європі, відпочити. А є й такі, що не можуть без України, і замість нових земель відвідують рідну домівку.

Переважно всі студенти -українці в Данії групуються регіонально та за місцем походження. Ті, хто живе в радіусі до 100 км, найшвидше й стануть вашими друзями. Молодь їздить з візитами на ферми один до одного, закінчуються такі вечірки дискотекою в найближчому великому місті. І так майже щотижня. Правда, коли наступає сезон робіт, наприклад, жнива, то всі на вихідних підзароб-ляють (так званий «овертайм»), за що отримують додаткові кошти.

Якщо ти готовий сумлінно ставитись до роботи – не варто нічого боятися. Господарі завжди йдуть на компроміс і обов’язково дадуть змогу і «переробити», і відпочити.

Роман Бойчук в Данії на стажуванні:

Про причини, з яких на стажування в Данію поїхати варто

Серед причин, чому варто поїхати в Данію – фінансова і особиста незалежність. Влаштовуєш свій вільний час так, як вважаєш за потрібне, і зароблені гроші тратиш теж куди захочеш. На проживання йде тільки маленька частина зарплатні, решту хтось відкладає, а хтось спішить насолодитись життям і побачити світ. Адже майже у всі країни Євросоюзу можна в’їжджати вільно. Серед напрямків, куди пропонують тури перевізники, популярний Амстердам.

Варто поїхати в Данію також і з причини отримання життєвого досвіду, адже коли живеш серед людей іншої ментальності, сам мимоволі задумуєшся про своє життя і в чомусь береш приклад з датчан. Дехто, захопившись цією країною, залишається тут назавжди.

Проте головною причиною відвідати країну Ганса Крістіана Андерсена є заробіток грошей, який виглядає тут як студентська практика. Хоча багато гостей Данії після стажування відкривають власні ферми в Україні, взявши приклад зі своїх роботодавців. Як не крути, а поїхати варто, якщо годен багато працювати, головне – стояти на своєму і досягати своєї мети.

Марія Павліська – працівник БАТІ:

Про статистику «датських практикантів» та «датську альтернативу»

Вперше за кордон на стажування з БАТІ поїхало 4 чоловік у 1993 році, у 97-му їх вже було 36 чоловік. В Данію перший раз у 2002 році поїхало 2 чоловік, у 2010 – 7 чоловік. Загалом стажування триває від 4 місяців до 1,5 року.

Окрім Данії, наші студенти мають (та з успіхом використовують) можливість поїхати у Швейцарію, Австрію, Німеччину, а також Канаду, США та Англію.

Крістіна Шушвал, “Береж інфо”