Жебракують у Тернополі скрізь – біля торгових центрів, магазинів, вокзалів і просто на вулицях. Частина прохачів – волонтери, вони збирають гроші на лікування хворих. Проте більшість людей просить для себе. Тернополяни втрачають довіру до тих, хто жебракує регулярно.

жебракВолонтер Марія Колянко вже кілька років просить гроші на лікування хворих дітей. Жінка розповідає, що останнім часом значно побільшало прохачів. І як наслідок – в Тернополі почали жертвувати менше.

«Я представляю волонтерську організацію. Ми збираємо гроші на дороговартісні операції для онкохворих діток. В кожного нашого волонтера є всі документи. Ми стоїмо переважно біля торгових центрів», – каже пані Марія.

Найбільше жебраків на вокзалах. Там традиційно гуртуються безхатченки. Місцева влада і правоохоронці не мають повноважень, щоб їх перевіряти чи затримувати. Нема жодної організації в Тернополі, яка б турбувалася про безхатченків.

«Статус безхатченків в Україні не врегульований. Тому поліція не має права без причин їх затримувати. Перебування на вокзалах чи біля церков не заборонене. Просити теж не заборонено, якщо не йде мова про шахрайство. Загалом питання щодо безхатченків потребує вирішення на законодавчому рівні», – розповідає начальник сектору зв’язків з громадськістю головного управління Національної поліції України в області Сергій Крета.

В Україні нараховують понад п’ятнадцять тисяч безхатченків. У Тернополі їм допомагає лише благодійний фонд «Карітас». Однак там приймають лише тих, хто пройшов медичне обстеження і не має шкідливих звичок.