Як ми повідомляли, через смертельну аварію у Тернополі мало не вибухнуло масове заворушення.

«Покарати вбивцю! Роздерти його!..» — такі й набагато злісніші заклики було чутно з майже півтисячного натовпу на місці аварії у Тернополі, що сталася минулої неділі, 29 вересня, близько 20-ої години на проспекті Злуки. Небачений народний бунт ледь не переріс у масове заворушення, кільком нарядам міліції довелося втрутитися у ситуацію, інакше хтозна чи обійшлося б без кривавої помсти розгніваних людей. Того вечора на пішохідному переході неподалік зупинки «Універсам» автомобіль BMW смертельно травмував 15-річну Василину Павшик із села Оліїв Зборівського району. За кермом іномарки був 22-річний тернополянин. Від удару дівчину кинуло на лобове скло, а далі на дорогу — за лічені хвилини біля неї утворилася калюжа крові. Врятувати життя Василини не вдалося… «Що я накоїв?» — бився головою об асфальт шокований водій, та це не заспокоювало людей, які намагалися видерти його з рук правоохоронців та вчинити самосуд, пише Нова Тернопільська газета.

Несла сестрі й племінниці гостинці…

Василина Павшик була ученицею Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг та туризму, на жаль, провчилася там лише місяць. У гуртожиток училища, де мешкає більшість приїжджих учениць, не поселялася, оскільки її прийняла у себе тітка Надія, яка живе на вулиці Коновальця. Саме від тітки до своєї старшої сестри Лілі дівчина прямувала того недільного вечора.

— Василинка несла сестрі та її донечці гостинці від батьків, бо ж в обідню пору приїхала з села. Їй залишалося перейти дорогу і ще кілька метрів до будинку… — витирає сльози Галина Михайлівна, близька родичка Павшиків. — Ще о 20:05 Василина говорила по телефону з сестрою, а вже через п’ять хвилин її номер був поза мережею. Тітка Надія, проїжджаючи проспектом Злуки у маршрутці, побачила аварію і щось кольнуло в серці. Справжня тривога увірвалася, коли племінниця не взяла слухавки. «Василина в тебе?» — набрала Лілю. «Нема…» «Тут аварія. Дівчина лежить посеред дороги…» Ліля виглянула у вікно і впізнала куртку сестри. Що вони, бідні, пережили, не передати словами…

Біля місця ДТП збиралися люди, зупинялися автівки, пасажири маршруток з жахом дивилися на страшну картину.

— У той момент я поверталася з роботи. Загибла лежала посеред дороги, біля неї сиділа дівчина і витирала їй обличчя… Кров потекла по дорозі. Автомобілі об’їжджали, а водій-винуватець сидів біля побитої легківки і тримався руками за голову. Потім до загиблої підійшла якась жінка і разом з дівчиною витирали її від крові, — розповідає тернополянка Олена Ковальчук.

Алкотестер показав три нулі

Ситуація загострилася, коли правоохоронці почали проводити слідчі дії та прибув евакуатор: побоюючись, що все приберуть без жодних пояснень причини аварії, люди оточили місце ДТП і нікого не випускали. Хтось із натовпу запевняв, що водій гнав на високій швидкості, інші кричали, що «п’яний в дошку», присутні мало не перекинули авто, в якому його тримали. Аби навести порядок, прибуло міліцейське керівництво, а хтось із людей, у свою чергу, викликав на допомогу громадську організацію «Дорожній контроль — Тернопіль», яка незалежно від правоохоронних органів сприяє вирішенню різних ситуацій на дорозі.

— Ми були у Теребовлі, і коли нам зателефонували, терміново виїхали на місце ДТП. Люди найбільше вимагали правди про те, чи водій тверезий, щоб потім нічого не було приховано у справі, — розповідає голова громадської організації Віталій Крутиголова. — Наші активісти та кілька добровольців зголосилися поїхати в наркодиспансер, аби бути присутніми під час обстеження водія. Аналіз крові, звісно, миттєво не роблять, а ось пройти водієм алкодетектор на сп’яніння після тривалих перемовин з правоохоронцями та медперсоналом ми домоглися. Добре, що заступник начальника ДАІ Тернополя Юрій Пацалюк підійшов з розумінням до нашої вимоги і дозволив повторне публічне обстеження. У присутності свідків спершу я подув у драгер, щоб перевірити його точність, а потім — затриманий. На екрані вибило три нулі, що засвідчило про відсутність алкоголю в його організмі.

Аби не бути голослівними перед людьми, які чекали на звіт активістів, вони усе обстеження записали на відео, отримали й відповідне письмове підтвердження. Нині усі їхні відеоролики розміщені в інтернеті й кожен бажаючий може переглянути їх.

— Як не дивно, але більшість присутніх на місці аварії були такі розлючені, що навіть відмовлялися вірити отриманій нами інформації, бо мимоволі чекали на інші результати, не розходилися до опівночі, — каже Віталій Крутиголова. — З одного боку, нам було неприємно чути закиди, ніби ми покриваємо водія чи «підлеглі» міліції, але, з іншого боку, абсолютно розуміємо людей, адже того вечора вибухнув бунт не лише з приводу цієї аварії, він був, мабуть, викликаний численними сумними трафунками на тернопільських дорогах. Місцева влада та керівництво ДАІ повинні забезпечувати безпеку руху на дорозі, а вони часто залишаються осторонь таких важливих питань. Скажімо, на переході, де сталася ДТП, немає розмітки, він не освітлюється, там уже не раз ставалися аварії. Таких проблемних місць у місті чимало. Я відверто казав даішникам: “Гляньте, за 50 метрів вліво та за 50 метрів вправо є ліхтарі, а на переході — темрява. Як тоді уникнути небезпеки?” Зрештою, ніде правди діти: наші інспектори здебільшого стоять там, де є що «косити», а не в аварійно небезпечних місцях.

«Мамо, прощай!»

Подію, що трапилася на проспекті Злуки, занесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК У, що передбачає позбавлення волі на термін від трьох до восьми років, а також позбавлення права керувати транспортними засобами до трьох років. Поки немає висновків експертиз, правоохоронні органи не повідомляють про причину резонансної ДТП. А тим часом у соціальних мережах активно обговорюють чутки, що нібито водій BMW — син одного із начальників УБОЗу, підтвердження або спростування такої інформації вимагають рідні та знайомі загиблої.

Нині неабияк схвильовані трагедією і перейняті співчуттям мешканці Олієва. Учора, 1 жовтня, Василину поховали у рідному селі, її проводило в останню дорогу усе село, хресний батько купив для неї весільну сукню… Ще недавні її однокласники несли букети квітів, учителі — вінки.

— Дуже сумно, що так обірвалося життя Василини… За кілька днів їй мало виповнитися 15-ть, — зітхає завуч місцевої школи Олександра Большакова. — Ми втратили надзвичайно добру, скромну і чуйну дівчинку. Наступного дня після трагедії ми вшанували її пам’ять хвилиною мовчання — усі плакали… Василина була дуже здібною ученицею із золотими руками, їй особливо вдавалася ручна праця, тому за що тільки бралася — виходив шедевр. Упродовж багатьох років вона брала участь у шкільному гуртку «М’яка іграшка», її роботи займали призові місця на районних конкурсах рукоділля. А ще дуже гарно плела, вишивала, любила куховарити.

Батьки Василини досі не можуть прийти до себе. Вони виїжджали на місце трагедії і були свідками бунту, тож також сподіваються на справедливе розкриття ДТП. Розповідають, що наступного дня батьки водія на колінах просили у них пробачення, благали прощення і у Василини… Нині батьків підтримують дві доньки та син — Василина зростала у багатодітній родині.

— Чому так сталося, адже ніщо не віщувало біди?.. Василинка раділа, що навчається на флориста, розповідала про чудову атмосферу в училищі, — зі сльозами каже її тітка Галина Михайлівна. — Єдине, як нині згадують рідні, дівчинка ніби щось відчувала — перед від’їздом до Тернополя якось особливо обійняла бабусю. «Я тебе дуже люблю, Василинко!» — благословила її в дорогу старенька. А далі дівчинка дивно промовила: «Мамо, прощай!» Завжди казала «па-па», «бувайте здорові», а то ніби прощалася назавжди…