Пташиний грип та африканська чума свиней підібрались вже й до Тернопільщини.

Від першого – загинуло близько 30 лебедів у Борщівському районі, від другої – 11 свиней у приватному господарстві у Збаражі, повідомляє “20 хвилин“.

Аби ці хвороби не поширювались, фахівці проводять в області ряд заходів.

– Близько 60 лебедів почали зимувати на річці Дністер, в районі села Вільхівці Борщівського району, – розповідає заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Богоніс. – 12-13  січня, тоді були морози -19 градусів, річка почала замерзати і птахи почали гинути. П’ятеро – 13 січня, стільки ж – 14  січня, згодом дійшло майже до 30 штук. Але ми відразу, після загибелі птахів, відібрали матеріал, направили у Київ. Звідти прийшло підтвердження, що виявили РНК – вірус пташиного грипу типу А субтитру Н5, високопатогенний.

Тоді ж провели засідання протиепізоотичної комісії у Борщівській РДА, наклали карантинні обмеження на річку завширшки 100 метрів – на берег і прибережну територію, і завдовжки 3 км. Також ветспеціалісти ходять населеними пунктами, що потрапляють у зону нагляду, проводять роз’яснювальну роботу з населенням і нагляд за домашньою птицею. Люди ж домашню птицю закрили і не випускають на водойми.

– Карантин накладається тоді, якщо хворіє птиця у населення, – каже пан Богоніс. –  А оскільки хвороба виникла у дикій фауні, то ми обмежуємо доступ людей до того місця, ставимо блокпост, наглядаємо, щоб там не було сільської птиці, і попереджаємо селян, щоб не забирали лебедів додому.

За словами фахівця, імовірно, пташиний грип на Тернопільщині поширився з Чернівеччини. Так, у цій області, за 48 км від місця, де зимують у нас лебеді, зафіксували пташиний грип.

– Лебеді на 80-90% є переносниками і носіями вірусу, – додає посадовець. – Якщо падає резистентність (здатність організму чинити опір – прим. ред.), тоді вірус прогресує. Окрім того, на Дністрі є багато окільцьованих лебедів – з Польщі, Німеччини. Орнітологи говорять, що зараз відбувається дуже велика міграція. Тому важливо, аби птахи не принесли вірус, адже вони є природним резервуаром для вірусу.

Також важливо, аби люди не брали лебедів додому, до свійської птиці. А ще аби не завжди підгодовували диких лебедів – задля блага останніх.

– Орнітологи кажуть, що якщо водне плесо не замерзло, то підгодовувати птахів не треба, – каже пан Богоніс. – Одна справа, коли діти десь шматочок хліба кинуть, інша – коли корито зерна поставлять. Дика птиця втрачає інстинкт самозбереження, перестає шукати корм, одомашнюється, жиріє і не може літати. Окрім того, на місце годівлі підлітають горобці, ворони, сороки та ін. Вони також можуть підхопити вірус і рознести його далі, навіть заразити свійську птицю.

Іншою хворобою, яка насторожила Тернопільщину, є африканська чума свиней (далі АЧС). До січня Тернопілля входило до трійки областей, де АЧС не фіксували.  – Гинути свині почали у приватному господарстві ще 6-7 січня, – каже Володимир Богоніс. – Офіційно власник звернувся у ветслужбу 16 січня. На місце виїхали фахівці, відібрали матеріал. На той час уже загинуло 11 свиней, залишилось троє. Їх умертвили і разом з іншими спалили. Відібраний матеріал ще 17 січня надіслали фахівцям, 19 січня з Києва отримали підтвердження, що це АЧС.

Відтак провели протиепізоотичну комісію при райдержадміністрації, де ухвалили план спільних заходів з ДСНС, поліцією, управлінням лісового господарства, і наклали карантин. А також перекрили вісім під’їзних шляхів, виставили три блокпости, встановили дезбар’єр. Тут працюють поліція, ветслужби. Вони перевіряють транспорт, обробляють колеса дезрозчинами. Окрім того, ввели заборону на вивезення сировини – свинини і живих свиней з осередку. Наразі фахівці проводять перепис поголів’я у зоні та вилучають тварин.

– Зона захисту охоплює трикілометрову територію, а зону нагляду ми обрали протяжністю 20 кілометрів. В останню входять частини територій Збаразького, Лановецького, Підволочиського, Зборівського і Тернопільського районів, – додає фахівець.

На вилучення тварин люди реагують по-різному. Здебільшого розуміють, адже від АЧС вилікувати неможливо і хвороба однозначно призводить до загибелі тварини. Єдина можливість припинити поширення – розірвати епізоотичний ланцюг. Для людей же хвороба, за словами фахівців, загрози не становить. Окрім того, на відміну від спеціалізованого господарства, для населення, у якого вилучають тварин, є розроблений механізм компенсації.

– У нас є припущення, чому захворіли свині у приватному господарстві, – каже Володимир Богоніс. – Жінка годувала свиноматку, яка загинула першою, відходами харчів зі святкового стола. Вірус знищується лише при проварюванні, тобто його нема у вареній ковбасі, тушонках, натомість у копченому салі може зберігатись і півроку.

Найшвидше зняти карантин з території можна тільки через 40 днів з часу його встановлення. Після цього фахівці ще півроку наглядають за територією. І лише по закінченні нагляду  населення знову зможе купувати свиней у господарства.