Другий тиждень поспіль популярними соціальними мережами поширюються заклики ігнорувати цьогоріч традиційне Новорічне привітання президента українському народу, – про повідомляє сайт газети “Експрес”.

Зокрема, у повідомленні сказано: “Створюються й відповідні групи прихильників отакої форми громадянського протесту, що поповнюють свої лави у властивій соціальним інтернет-мережам геометричній прогресії. Відтак не виключено, що отакий специфічний флеш-моб має усі шанси стати чи то предтечею, чи то альтернативою давно обіцяного українцям, але так і не створеного Громадського телебачення.

Причини та передумови зародження цієї акції – зрозумілі й очевидні: ЗМІ й інтернет захлинаються повідомленнями про все нові й нові арешти (чи ж то пак, мовою офіціозу – «затримання») як опозиціонерів з числа політиків та недавніх урядовців, так і організаторів Підприємницького Майдану (справедливість вимог яких вимушений був визнати і президент), а Янукович, ще минулого тижня благополучно записавши «вітальний» ролик, рвонув (подейкують, разом з головою ВРУ В.Литвином) на улюблену карпатську дачу свого попередника. Знову ж таки, за чутками – оглядати щойно збудовану для президента сусідньої держави дачу та прокладати для того ж сусіда-президента лижню. І мали вони усі втрьох – нас усіх – з нашими проблемами, клопотами й страхами, як кажуть на Галичині, у носі.

Утім, абстрагуємось на кілька хвилин од політики (кесарю – кесареве) й зосередимось на анонсованій темі.

Врешті-решт, не так вже й складно передбачити, яким буде оте новорічне привітання Віктора Януковича – до слова, перше в якості президента країни. Насамперед тому, що схожих його спічів – з інших приводів та в іншому його статусі, – кожен з нас чув вже чимало. По-друге, усі новорічні вітання усіх українських президентів – якщо приглушити звук (як це все одно робить більшість із нас, поки готуємо фужери для шампанського, дістаємо із холодильника пляшки із самим іскристим трунком, завершуємо сервірування святкового столу тощо) та не брати до уваги скомпоновану відповідно до уявлень самого промовця про «достойні» для нього тло й масовку «картинку» – мало чим відрізнялись одне від одного”.