Національні українські чоловічі і жіночі строї, вишиванки і рушники, прикраси, предмети інтер’єру та побуту – усе чим багата наша культура, те чим жили наші предки, і що передавали дітям.

Взірці української автентики з різних регіонів представили у приватній етногалереї «Спадок» тернопільські бізнесмени Тарас та Ірина Демкури. Відкриття закладу відбулося 28 грудня і зібрало аншлаг. Привітати власників галереї прийшли не тільки друзі, колеги-колекціонери, представники влади, духовенство, митці. Були і несподівані гості: група туристів-поляків, актор і режисер, виконавець ролі Богдана Хмельницького Костянтин Лінартович, актор і репер, автор гімну Євромайдану Ростислав Хитряк.

– Етногалерея – це наше бажання передати всю нашу багату культуру, нашу любов до України майбутнім поколінням, – зазначила Ірина Демкура. – Це те, що нами зараз рухає, і що для нас найважливішим.

Простір у приміщенні та його оформлення організували таким чином, щоб кожен, хто завітає у галерею відчув особливий стан, стан захоплення і натхнення. Власники показали частину власного спадку, отриманого від батьків, і це для них найцінніші експонати. Стіни прикрасили родинними старими фотографіями, іконами, керамічними розписаними тарілками. Центральне місце у галереї займає картина відомого художника Олега Шупляка «Берегиня».

– Для мене унікальний експонат – це сорочка, яку нам передав тато Тараса, а йому подарував його дідо, – розповіла Ірина Демкура. – Тарас дуже цінує ту сорочку. Є ще один – це коралі, які перейшли до мені від бабусі.

Експозицію в галереї облаштували не за хронологічним порядком, а за філософськими категоріями: віра, ідея, символи, буття.

– Символом галереї, її обличчям, є український сакральний знак, основний наймогутніший знак – Сварга, знак руху за сонцем, – розповіла Наталія Волощук, голова громадської організації «Туристична асоціація Тернопілля». – Українська історія традицій налічує 144 види сварги, але тут вона одна – це родина, сімейне родинне вогнище. Експозиція продумана не за хронологічним порядком, а за філософськими категоріями. Основна з них – це віра. Тут є чудові давні ікони, є святі для українців речі. Інша категорія – національні символи. Вони закодовані у вишитих рушниках, вишиванках. Серед рушників найцікавіші взірці – це з мережками із Слобожанщини, є рушник весільний, датований 1915 роком, є з деревом життя, виконаним у техніці мережка. Є вишивки з тризубими. Зокрема, чоловіча сорочка із села Серафинці Городенківського району. Тоді тризуб трактувався ще не як національний символ, а як тривимірність світу: Бог-отець, Бог-син і Бог-святий дух. Ще одна категорія – це буття, відображення: світлини, ужиткові речі, предмети інтер’єру тощо. Основною колекцією є народне мистецтво, народна автентика: вишиття та строї. Наша етногалерея об’єднує все, що потрібно людям: віру, ідею, символи, буття і мистецтво.

Тернопільська етногалерея стала другою в Україні. Першу у Львові відкрила мисткиня і колекціонер Роксоляна Шимчук. У подальшому в нашій галереї планують робити тематичні виставки, організовувати мистецькі заходи. Відвідати її можна щодня, крім понеділка, з 10.00 до 19.00. На час новорічно-різдвяних свят заклад працюватиме безкоштовно.

Ольга Трач

Фото автора