Упродовж січня у Тернопільському краєзнавчому музеї діятиме фотодокументальна виставка, присвячена загадковому скульптору 18 століття – Іоанну Георгу Пінзелю, якого ще називають українським Мікеланджело.

Експозицію відкрили з нагоди 250-ліття від дня смерті майстра, яке відзначали у 2011 році, – повідомляє “Свобода”. Як зауважила працівник музею, мистецтвознавець і дослідниця творчості Пінзеля Віра Стецько, на Тернопіллі ювілейна дата залишилася поза належною увагою громадськості та влади. Тож цією виставкою хочуть нагадати мешканцям області про те, який геніальний майстер колись жив і творив у нашому краї.

– Наразі про Пінзеля ми маємо дуже мало відомостей. Він працював на теренах нинішніх Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей, залишивши по собі шедеври світового рівня. А хто він і звідки, коли народився, залишається таємницею. Час його смерті – одна з небагатьох дат, про яку знаємо. Є архівні документи, які свідчать, що вдова скульптора втретє вийшла заміж у 1762 році. Це дає підстави стверджувати, що майстер помер десь наприкінці 1761 року. І з нагоди цієї дати відкрили виставку. Втім, запису про смерть Пінзеля досі не знайшли, як не вдалося також відшукати його могилу, – розповіла Віра Стецько.

На виставці зібрали чимало матеріалів про загадкового майстра. На одному зі стендів можна побачити світлини початку ХХ століття, які зберігають частину знищеної війною і тоталітаризмом спадщини митця. Чимало з них присвячені Бучачу, де скульптор створив свої найкращі твори, працюючи на замовлення відомого вельможі Миколи Потоцького.

– Є архівні фото відомого польського історика мистецтв Адама Бохнака, які дозволяють уявити, як насправді виглядали у 1920-30 роках придорожні статуї св. Яна Непомука та Діви Марії, Покровська церква, Успенський парафіяльний костел у Бучачі, прикрашені роботами Пінзеля, – зауважила Віра Стецько. – Зображено і місцеву ратушу тих часів, яку оздоблювали скульптури майстра, і її нинішній вигляд. Сучасний стан фігур плачевний. Є задум зробити у ратуші музей Пінзеля, сьогодні її реставрують, але, на жаль, коштів достатньо не виділяють.

На виставці також можна оглянути афіші виставок у Росії, Польщі, на Західній Україні. Багато фотоматеріалів зображують святкування у 2007-му Року Пінзеля.

Крім того, в експозиції є каталоги та інші ілюстративні матеріали, присвячені скульптору. Одна із книг, написана Вірою Стецько, розкриває зв’язки митця з нашим краєм. Проте, як зауважує мистецтвознавець, видання «Пінзель і Тернопільщина», яке побачило світ тиражем у тисячу примірників, швидко розійшлося.

– Цьогоріч роботи майстра, у тому числі й із Тернопілля, вперше повезуть у Париж, щоб продемонструвати в найвідомішому музеї світу – Луврі, – зауважила вона. – Хотілося б до того часу або перевидати книжку, або зробити доповнений варіант українською та французькими мовами, аби презентувати його під час виставки у Луврі.

За словами Віри Стецько, недавно приїжджали польські дослідники, які працювали над каталогами для Лувру. Прикро, якщо про українського майстра, мистецтву якого немає аналогів у Європі, іноземці дізнаватимуться з цих видань. Можливо, в області знайдуться меценати, що допоможуть із випуском свого каталогу, який презентуватиме Пінзеля та Тернопілля світові.

Виставка у Франції запланована з листопада 2012 року по лютий 2013 року. А до того часу шедеври Пінзеля покажуть тернополянам.

– Ми виставимо скульптури Пінзеля, які є в наших фондах. Українці мають пишатися тим, що маємо такі високомистецькі твори. І ми у своєму місті повинні це побачити, – зауважила Віра Стецько.

А ще мистецтвознавець мріє про те, аби Тернопіль прикрасили хоча б кілька сіті-лайтів, присвячених Пінзелю. Сьогодні така вулична реклама пропагує все: від алкоголю, цигарок до миючих засобів. А от місця для Пінзеля торік, на жаль, не знайшлося. Можливо, цьогоріч ситуація зміниться?