На тернопільському вокзалі жінка хвалила росіян і ображала українців. Тернополянка Анжела Шова написала про це у “Фейсбуці”.

“Вокзал. Черга.Типові для таких місць розмови про життя, про тяжке життя, про дуже важке життя. Звісно, не обійшлося без риторичних запитань до самих себе, мовляв, “доки то таке буде?!” І раптом молода жінка на повен голос спокійно проголошує:”Бо українці – погані люди! Тому так і живуть. А москалі – добрі, знаю, бо там жила!” Черга від несподіванки скрутилася і принишкла. Жінка ж провадила далі про добрих москалів. Зазвичай уникаю тролейбусно-трамвайних дебатів, але цього разу не втрималася. Спочатку коректно, а потім, як Бог на душу поклав, так і висловилася! Впевнена, якби хтось з нас таке собі дозволив сказати про росіян в Росії, уже через декілька хвилин був би у відділку, як мінімум. Однак, вражає і шокує не риторика неідентифікованих українців, які доволі добре й комфортно облаштувалися у своїй-чужій країні. Було соромно й боляче за людей, які мовчки, по-рабськи проковтнули чергову порцію національного приниження на своїй же землі. Бо промовчали усі!. Бо слухали це все діти! Знаєте, не люблю слова “патріотизм”, в сучасній Україні воно не лише скроплене кров’ю справжніх, гідних, достойних людей, але й спаплюжене гопниками, які тільки те й уміють, що, заслинившись кричати:”Слава Україні!”. Слово “патріотизм” затерте аморфністю, неосвіченістю, та гнилизною частини наших громадян. Схоже, ми усі так ревно хочемо виглядати справжніми європейцями, що готові “толерантно” промовчати у відповідь на будь-які приниження. Ми готові вимагати від світу адекватної реакції на війну в Україні, але не готові захистити правду від брехні, тупості та провокацій, навіть на своєму маленькому клаптику землі. Бо вичавити з себе рабів справді не просто! Як не просто і відповісти на запитання:”Хто ж такі українці? І чого вони хочуть?!””, – написала Анжела Шова.

Джерело: “20 хвилин“