20 серпня на місці, де колись стояла родинна хата відомої тернопільської краєзнавиці та архівіста Любомири Бойцун, встановили меморіальну дошку. На акцію пам’яті з цього приводу прийшли друзі, знайомі та колеги Любомири Степанівни. 

Любомира Бойцун після важкої та тривалої недуги відійшла у вічність 6 березня ц.р. на 70-му році життя. Обласне Товариство охорони пам’яток історії та культури спільно з благодійниками на знак вшанування цієї видатної тернополянки встановили пам’ятний знак. За християнським звичаєм, отець Володимир освятив меморіальну дошку.

Любомира Степанівна після закінчення філологічного факультету Чернівецького університету все своє життя віддала Державному архіву Тернопільської області. Не випадково першим на урочистостях з нагоди відкриття меморіальної дошки слово взяв багаторічний директор обласного архіву Богдан Хаварівський.

– Сьогодні ми вшановуємо пам’ять людини, яка поклала непросте життя на вівтар науки та архівної справи. Вона безкорисливо допомагала багатьом людям, які ланцюжком ішли до неї. Якщо вже вона чогось не знала, то, найпевніше, в Тернополі цією інформацією не володів ніхто. З Любомирою Бойцун ми закінчили Чернівецький університет. А коли я прийшов до архіву, то найбільшу допомогу отримав саме від неї. Вона була людиною й архівістом з великої літери! Книга «Тернопіль у плині літ», яку вона виплекала, справді неперевершена й унікальна для нашого міста. Багато про Тернопіль було написано (в тому числі й відомими польськими авторами), і в майбутньому писатимуть про наше славне місто, але подібне наукове та архівне видання дуже вже важко буде створити, – зазначив Богдан Хаварівський.

До ініціативи Товариства охорони пам’яток історії та культури долучився депутат Тернопільської міської ради, голова громадської організації «Тернопіль Європейський», історик за фахом Віталій Цимбалюк, котрий узяв на себе матеріальне забезпечення цієї події.

– На жаль, мені не довелося бути особисто знайомим з пані Любомирою Бойцун. Лише з розповідей інших знаю, яка це була чудова, розумна, талановита й інтелігентна людина. Але саме з її книги дізнався дуже багато про рідне місто – таке, чого не прочитаєш у підручниках та енциклопедіях і не знайдеш в інтернеті, – сказав Віталій Цимбалюк.

Робота працівника архіву, на перший погляд, непомітна, але надзвичайно важлива. У цьому Віталій Михайлович переконався на прикладі трагічної історії власної родини.

– У далекому 1945-му в селі Пасічна на Івано-Франківщині нелюди по-звірячому закатували моїх прадідуся і прабабусю. Довгий час рідних мучило болісне нерозуміння, як і чому могло таке трапитись, адже всі в селі їх любили й поважали. І аж після відкриття архівів уже в незалежній Україні стало відомо, що той злочин був частиною спецоперації НКВС для залякування населення, яке підтримувало повстанський рух ОУН-УПА. Можливо, і робота пані Любомири допомогла розкриттю якихось історичних таємниць. Але її головна заслуга – це, звичайно, дослідження й популяризація історії нашого міста. Зроблене нею залишиться для багатьох наступних поколінь. Я гордий тим, що мені випала честь долучитися до гідного вшанування пам’яті про цю жінку. І відтепер ця меморіальна дошка буде завжди нагадувати тернополянам про людину, яка ніколи не мала високих звань, нагород чи посад. Але серце її завжди билося для Тернополя, – впевнений Віталій Цимбалюк.

Енциклопедична книга «Тернопіль у плині літ» вийшла у світ завдяки директорові видавництва «Джура» Василю Ванчурі.

– З Любомирою Бойцун було непросто працювати, адже вона дуже прискіплива до кожного слова. Інколи, бувало, приходжу додому, а пані Любомира ввечері телефонує і годинами про щось розповідає. Я подекуди нервував, але завжди уважно вислуховував цю розумну жінку. В народі є вислів – «недоспівана пісня», в нашому ж випадку маємо недописану книгу. Наше видавництво спільно з Любомирою Бойцун готувало доповнене видання її книги. Після її смерті ми вирішили, що книгу читач таки має побачити. В нього увійдуть близько 200 сторінок відомих і невідомих фактів з життя нашого міста. На 95% книга готова до друку, і якщо Бог дасть, то вже зовсім незабаром будемо її презентувати, – розповів Василь Ванчура.

Пам’ять про Любомиру Бойцун має назавжди залишитися в серцях тернополян. І, проходячи повз меморіальну дошку, містяни та гості Тернополя завжди теплими словами згадуватимуть про цю унікальну жінку.