Передвеликодня виставка ікон візантійського стилю «Мистецький слід у Божих справах» діє у Державному архіві Тернопільської області. Її автор іконописець із Чорткова Володимир Шерстій. В експозиції представлено  нові роботи автора, написані за останній рік.

Володимир Шерстій– Тільки одна із ікон – Богородиці Невтомної Помочі (мандруюча) – вже була представлена на виставці минулого року, а решта робіт – нові, – розповів автор. – Деякі з них були створені під час пленеру в Зарваниці. Ікона «Мандруюча» в 2014 оці вона була освячена в зоні АТО. Після того вона мандрує по церквах, почала свій шлях із Зарваниці, була в Польщі у Ченстохові на Ясній горі. Далі поїде у Підволочиськ і Хмельницький. Найновіша робота – ікона «Геронтиcса». Написав її буквально «на одному диханні» після відвідання у Києві виставки списів (копій – авт.) афонських ікон.

Володимир Шерстій пише ікони у візантійському стилі, оскільки саме візантійські ікони були перші, які привезли в Русь-Україну. А пізніше канонічна ікона зазнала впливу часів Ренесансу, стилю барокко, коли почали створювати не ікони, а картини на релігійну тематику. На вибір стилю вплинуло також вивчення історії іконопису.

– Якось побачив, що Володимирська ікона підписана «Вишгородська», – розповідає іконописець. – Спочатку подумав, що це помилка. Та коли почав більше цікавитися і вивчати іконопис, то зрозумів, що цю ікону просто вивезли з України. Мене це зачепило і стало поштовхом до власної творчості. А ще іконопис у мене в генах. Мій дідусь Степан Зозуля був іконописцем, навчався у Золочеві і Відні, і у Відні навіть щось розписував, на жаль що саме мені не вдалося дізнатися. Він трагічно загинув, розписуючи церкву в одному із сіл.

У своїй роботі Володимир Шерстій дотримується традиційної техніки створення візантійської ікони, щоправда використовує й сучасні матеріали.

– Традиційно пишу на дошці, – каже митець. – Коли було більше часу, то вишукував старі дошки – липу, сосну – зараз здебільшого замовляю дошки. Проклеюю їх полотном і покриваю левкасом. Фарби використовую сучасні. Виготовляти самостійно темперу, левкас займає багато часу, тому користуюся вже готовими. Я за той час можу написати ікону. Зв’язок з візантійською іконою більше у сюжетному плані. У зображені ликів святих я дотримуюся канонічності. Ікона – провідник у спілкуванні зі святою особою, і вона не повинна відволікати нашу увагу від молитви.

Є в експозиції також нетрадиційні ікони, створені за допомогою комп’ютерної графіки. Репродукції власних ікон, які перебувають у храмах, автор видрукував на полотні і вирізав зображення. Приклеїв його на дошку, та доповнив золотим оздобленням.

Представлену виставку візантійських ікон в обласному архіві, що на вулиці Сагайдачного, тернополяни можуть оглянути впродовж тижня.

Ольга Трач

Фото автора