Впродовж останніх кількох місяців у “білому домі” різко активізувалася робота щодо завершення роботи над перспективним планом формування спроможних громад. На сесію 5 червня обласна влада наполегливо збирає голоси, щоб затвердити документ, який визначить остаточні кордони майбутнього адміністративно-територіального устрою області.

Директива з Києва

“Простимулював”  несподіване прискорення місцевої влади Кабінет Міністрів, який уже кілька разів ставив перед областями дедлайн. Однак цього разу може йтися про персональну відповідальність керівників на місцях. Справа в тому, що в надрах уряду майже готовий законопроект про завершення етапу створення ОТГ. Але для того, щоб мати повну мапу з усіма центрами громад, уряду потрібен документ знизу. Ним має стати затверджений кожною обласною радою перспективний план. На його основі і будуть затверджувати остаточну мапу адміністративних центрів та межі ОТГ.

Феномен клаптикової моделі

Нагадаємо, що у Тернопільській області досі перспективного плану як завершеного документа не існувало. Процес творення нових громад відбувався здебільшого хаотично. У групі населених пунктів виникала ідея об’єднатися навколо сильнішого – і вони творили громаду.  Багато  де –  на базі кількох сіл і без належної економічної аргументації. Хоча аргумент за великим рахунком був один  – будь-якою ціною отримати шанс на кошти ДФРР, який щедро субсидіює проекти інфраструктурного розвитку. Тому усі бажаючі об’єднатися в ОТГ отримували добро обласної влади  і  ЦВК оголошувала вибори. А вже після цього постфактум обласна рада вносила зміни в перспективний план.

Тут треба відзначити ще один момент.  Здебільшого це були сільські та селищні громади, де мало політики, і де голову не треба особливо переконувати стати кандидатом від влади.

Унаслідок цього хаотично-керованого процесу на Тернопільщині, як і в багатьох інших областях, виник ефект “клаптикової” децентралізації. На карті децентралізації добре видно “клаптикоподібний” характер творення тернопільських громад. Натомість велика частина області непокрита новими об’єднаннями.

Політичний капкан

Цього б не було, якби на початку реформи влада змогла провести через обласну раду цілісний перспективний план. Однак через політичні мотиви (головним чином – опір “Свободи” та “Батьківщини”), це наразі не вдалося зробити. Зараз у влади знайшлися аргументи для “Свободи”, у першу чергу для мера Тернополя Сергія Надала. Націоналісти зацікавлені у розвитку тернопільської міської агломерації, де вони сподіваються надовго утримувати контроль. Якщо зараз не затвердити перспективний план, то “князьки” з навколишніх сіл в його обхід постворюють міні-громади, що унеможливить перспективи розвитку міста.

Натомість, очевидно, не готова голосувати за перспективний план “Батьківщина”. Тимошенківці послідовно критикують реформу і говорять про негативні наслідки в подальшій перспективі. Чи зможе цього разу Василь Деревляний поламати плани несподіваних союзників? Не виключено, що відповідь на це питання більше залежить від голосування за зміни до бюджету. Відтак, існує висока ймовірність, що цього разу будуть враховані його пропозиції щодо виділення коштів на ремонти на території аеропорту.

Зрештою,  на Печерських пагорбах не дуже цікавить як збираються вирішувати питання позитивного голосування за перспективний план.  Стоїть чітке завдання, яке необхідно виконати. Тому питання перспективного плану з’явилося у порядку денному сесії Тернопільської обласної ради.

Цікаво, що на одному з минулих засідань до його розгляду депутати не встигли дійти. Після обідньої перерви, коли мало розглядатися це питання, раптово зник кворум. Щоб це не повторилося – 5 червня питання розглянуть одним з перших.