Три найбільші підприємства – КП «Тернопільводоканал», КП «Тернопільелектротранс» та КП «Тернопільтеплокомуненерго» працюють в мінус. Причиною такої ситуації є недолуга тарифна політика комунальної сфери. Мовляв, держава штучно стримує ріст тарифів на послуги за рахунок підприємств. Єдина надія міського керівництво – на компенсацію від держави на різницю тарифу. Однак керівники підприємств великого ентузіазму на такий розвиток подій не покладають: одним вони можуть перекрити тільки половину боргів, інших – взагалі оминути, – пише газета “Номер один”.

.

Водоканал для економії звільнив чотири десятки працівників

Проблема збиткових підприємств у тому, що вони працюють зі збитковим тарифом.

– Невідповідність тарифу зумовлена ростом ціни на електроенергію, – пояснює директор КП «Тернопільводоканил» Володимир Кузьма. – У тарифи, які набрали чинності у березні 2010 року, витрати на електроенергію закладались із розрахунком 0,77 грн./кВт. На сьогоднішній день вартість 1 кВт/год. – понад гривню. Коригування, зроблене Національною комісією регулювання електроенергетики КРЕ у лютому 2011 року, було не зовсім адекватним до росту цін на електроенергію. Тариф на водопостачання для населення збільшився трохи більше, ніж на 3%. Для населення вартість води зросла від 5 грн. до 5,18 грн. Натомість для решти споживачів вартість не мінялася.

Частково підприємство відчуло ефект від зміни тарифу, але цього не досить, щоб зменшити кількість прогнозованих на початок року збитків. Відтак у І кварталі збитки водоканалу сягнули понад 1 млн. грн. Крім росту тарифу на електроенергію, на збитковість підприємства вплинули ріст окремих податків та перегляд розміру мінімальної заробітної плати, яка минулого року змінювалась п’ять разів. За словами Володимира Антоновича, з липня минулого року підприємство не проводить корегування розміру заробітної плати, оскільки на це немає фінансового ресурсу. Підприємство вживає всіх заходів економії. По-перше, зменшення в період кризи на 50% премій для всіх працівників. Таким чином керівництво КП планує заощадити понад 400 тис. грн. у квартал. Щоб врятувати ситуацію, підприємству довелось жертвувати своїми працівниками.

– Ми пішли на такі непопулярні кроки за спільним рішенням адміністрації і профкому. Змушені були в IV-му кварталі кожному працівнику водоканалу надати відпустку за власний рахунок на 15 календарних днів. Економія від цього – 1,2 млн. грн. Крім того, ведеться жорсткий контроль за використанням електроенергії та споживання інших комунальних послуг. Проведено часткове скорочення та звільнення майже півсотні працівників: із 550 працівників залишилось трохи більше 500. Там, де є можливість недобирати людей на вільні вакансії, намагаємось цього не робити.

Бодай частково зменшити борги водоканалу може підвищення тарифів на послуги підприємства. На скільки вдасться зекономити у такому випадку, наразі невідомо. Це залежить від того, коли НКРЕ перегляне тариф: чим швидше це станеться, тим швидше підприємство отримає можливість вийти із кризового стану. Ще один фактор – ціна на електроенергію: якщо вона знову зросте, новий тариф ситуації не врятує.

– Борги, які назбиралися до перегляду тарифу, новим тарифом не покриваються, тому необхідно шукати інші джерела фінансування, – пояснює Володимир Кузьма. У розрахунок тарифу входять тільки поточні витрати. Законодавчі обмеження не дозволяють закласти більший 30% витрат. У той час фактичні витрати підприємства становлять 35%. Зменшити їх можна шляхом заміни мереж, зниження втрат у житловому фонді, але для цього потрібні великі вкладення. Водоканал рухається у цьому напрямку, втім наразі ефект не настільки великий, як цього хотілося б.

Також Володимир Кузьма наголошує на необхідності налагодити роботу по впорядкуванню робочих відносин між водоканалом, ЖЕКами та споживачами. ЇЇ стрижнем має бути забезпечення повноти обліку споживання води, адже в місті чимало будинків, у яких великі втрати води, які лягають на плечі підприємства.

Тепловики не хочуть ділити шкуру невбитого ведмедя

Невтішна ситуація і на КП «Тернопільміськтеплоенерго». Тепловики заборгували державі кілька десятків млн. грн., притому що тернополяни здійснюють майже 100% оплату за послуги. Тільки за минулий рік збитки підприємства сягають близько 20 млн. грн.

– Збитки виникли за рахунок державної політики, – каже заступник директора підприємства Володимир Онишків. – У першу чергу – це зміна порядку формування тарифів. Тарифи на теплову енергію з 2010 року затверджує Національна комісія регулювання електроенергетики. Ціна газу для населення була підвищена з 1 серпня минулого року на 50%, а тарифи безпосередньо для споживачів були введені в дію лише з 1 лютого 2011 року. Основна причина збитків минулого року – це якраз і є подорожчання газу в частині виробництва тепла населенню.

– Станом на 18 липня на рахунок підприємства нараховано 94 млн. грн., а видатки тільки на енергоносії становлять 103,3 млн. грн. Сьогодні про таку графу, як доходи, не може бути й мови, каже директор КП «Тернопільтеплокомуненерго» Василь Штопко.

У владних колах піднімається питання компенсації різниці тарифів для населення тільки за І квартал 2011 року. Мова йде про 19,5 млн. грн. Керівник підприємства не розуміє, звідки взялася така цифра, і не знає, як її відобразити у фінансовому плані. Цю суму міський голова Сергій Надал рекомендує закласти у фінансовий план як очікувані доходи від держави на компенсацію різниці тарифів. Однак є один нюанс: постанова, яка регламентує порядок компенсації, досі не прийнята.

«Тернопільелектротранс» боргує 11 млн. грн.

Не менш критична ситуація на КП «Тернопільелектротранс». До того ж, держава готує для підприємства ще один сюрприз. Існує реальна загроза, що вартість електроенергії для таких підприємств, як «Тернопільелектротранс», прирівняють до вартості електроенергії на промислових підприємствах. Зараз підприємство платить за електроенергію 37 коп. за 1 кВт/год., натомість цю цифру хочуть збільшити до 86 коп. І якщо нині тариф на перевезення у тролейбусах становить 1,25 грн. і це далеко не економічно обґрунтований тариф, який нижче собівартості перевезень, то в такому разі зі збільшенням ціни на електроенергію його доведеться піднімати або ж підприємство погрузне у ще більших боргах.

Зоряна Гарасимів, “Номер один”