Світ

Цікаво, хто й коли вигадав, що бомба не падає двічі в одне й те ж місце? Ну, нехай не місце, а місто. Ще й як падає… 22 березня в туристичному серці Лондона на Вестмінстерському мосту автомобіль наїхав на людей, вбивши 3 і покалічивши близько 40 осіб. А пізно увечері 3 червня фургон в’їхав у групу перехожих на Лондонському мосту, відтак перемістився до ринку Borough Market, де троє злочинців вискочили з автівки і накинулися на людей, завдавши їм численних ножових поранень. Поліція відреагувала блискавично – троє терористів були застрелені на території ринку. На них були виявлені жилети, схожі на «пояси шахідів», які, втім виявилися муляжами. Можна сказати, «катюзі – по заслузі», тільки от «заслуга» виявилася затяжкою – 7 загиблих і 48 поранених. Оперативність лондонських копів викликає повагу – без неї список жертв міг бути значно довшим, – але спрацювати на випередження і цього разу не вдалося. Якщо це взагалі можливо в подібних випадках…

***

Британська пошукова мережа Bellingcat надала додаткові докази того, що російський ЗРК «Бук» таки забрів (мила російська звичка) у липні 2014 року на непідконтрольну Україні територію  в Донецькій області. І не просто забрів, а збив лайнер Boeing-777 рейсу Malaysia Airlines Flight 17, внаслідок чого загинули 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Росія у звичному стилі солнцевської чи люберецької «братви» («Что ты гонишь?!»), перекручуючи факти і нахабно брешучи, продовжує заявляти про свою непричетність до цього. Однак Bellingcat виявила фото, яке підтверджує, що «Бук», з якого було збито авіалайнер, входив до складу 53-ї зенітно-ракетної бригади, що базується в російському Курську. На світлині – механік на фоні установки з характерними прикметами, поміченими свідками саме в той час, коли сталася катастрофа. Втім, нема сумніву, що Росія сповна користуватиметься тим, що міжнародні судові інстанції дуже вже повільно запрягають і ще повільніше їдуть («Пока суд да дело…»), й далі буде перти «как бык на ворота»…

Україна

«Бабу не проведешь – она сердцем видит», – саме нагода згадати фразу зі  знаменитого серіалу. У Києві нападник під виглядом іноземного журналіста втерся в довіру до учасників АТО в складі батальйону Київ-2 – чеченського подружжя Адама Осмаєва і Аміни Окуєвої, – та спробував застрелити чоловіка. Жінка вчасно зреагувала (інтуїція?) і зі свого пістолета важко поранила кілера. У того, крім легенди «французького журналіста», виявився і український паспорт – зайвий привід згадати «добрим» словом нашу незнищенну і всепроникаючу корупцію. Знову на телебаченні та в соцмережах «розворушилася» тема приватного володіння короткоствольною вогнепальною зброєю. Причому, приклад А.Окуєвої виставляється як переконливий аргумент «за» – мовляв, не будь у неї при собі пістолета, кілер здійснив би свій лихий задум. Від цього – півкроку до думки, яка може з’явитися у багатьох далеко не законослухняних головах: «Якщо їй можна, то чому мені – ні ?». З’явитися і спонукати до певних дій…

***

Що робить людина, коли в неї падає рівень адреналіну? Як один з варіантів відповіді – залишає пост головного тренера київського «Динамо». Саме так і саме з цієї причини, за словами президента клубу Ігоря Суркіса,  вчинив тепер уже екс-наставник «Динамо» Сергій Ребров.  Втім, «святе місце» порожнім залишалося недовго. Як і прогнозувалося, головним коучем київського клубу став його колишній гравець Олександр Хацкевич, який одразу ж висловив переконання, що у нового тренерського штабу «все вийде». Мабуть, і з гормонами, зокрема адреналіном, у О.Хацкевича – повний порядок.  На думку І. Суркіса, новий тренер продовжуватиме реалізовувати стратегію, яка в найближчій перспективі повинна повернути «Динамо» провідні позиції в українському та європейському (ого!)  футболі. Ще б знати, що це за стратегія…

***

Днями випадково почув розмову двох типів характерної «зеківської» зовнішності. «Юрка не скоро «откинется» – закон уже отменили», – бубонів один з них. Власноруч створювати завали, які потім доводиться довго розбирати і розчищати – цілком в нашому, українському стилі. Застосування «закону Савченко» дозволило достроково вийти на свободу багатьом небезпечним злочинцям. За час, що минув, чимало з них встигли скоїти нові тяжкі злочини й знову опинитися за гратами. Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу України, якими «закон Савченко» скасовується. Таким чином, у разі позбавлення волі попереднє ув’язнення буде зараховуватися судом на строк покарання «день за день» (було «день за два», завдяки чому засуджені могли звільнитися раніше). Що тепер чекати: бунтів у слідчих ізоляторах? Протестів «рафінованих» гуманістів? Чи, може, поліпшення криміногенної ситуації?

Тернопіль

Щоб пройти минулої п’ятниці вулицею Листопадовою, де розташована будівля міської ради, доводилося витримати процедуру обшуку на імпровізованому блокпості. Пересвідчився у цьому особисто: правоохоронець з металошукачем в руці коректно поцікавився, що у мене в кишені й, впевнившись, що «дзвеніли» лише безневинні ключі, пропустив за бар’єр. Пересторога зовсім незайва: як потім виявилося, в ході запобіжних заходів поліція вилучила два газових балончики та ніж. Щодо балончиків – не надто оригінально, їх уже використовували під час однієї з попередніх протестних акцій під міськрадою, а от ніж міг виявитися для когось неприємною несподіванкою… Масових заворушень силовики не допустили, хоча соціально активні громадяни знову трохи пошарпалися й повправлялися, як довелося чути, у метанні …голубиного посліду. А політично інертному і позбавленому будь-яких партійних преференцій обивателю може здатися, що в основі надто вже тривалого конфлікту, до якого цього разу була залучена і підмога з Києва, лежить не лише «зрада партійних принципів», а й щось більш суттєве, що складає підводну частину айсберга…

Ігор Дуда