Арт-об’єкти з каменю і металу, гіпсу та пивних кришечок експонуються у Тернополі. Представлені мистецькі роботи відібрали у рамках першого конкурсу скульптур та арт-об’єктів, який у червні організувала галерея «Бункермуз».

– Цей конкурс тривав упродовж двох тижнів у червні, – розповіла Марічка Юрчак, координатор заходу. – Свої роботи нам надіслали два десятки авторів з Києва, Харкова, Червонограда, Львова і Тернополя. В електронному вигляд вони надали інформацію про себе, фотографії робіт і їх концепції, і заочно ми відібрали кращі з них, а потім оплатили  пересилку творів до Тернополя. Переможцями конкурсу стали роботи львівських митців – «Лісовики» Олега Філевича та «Українка» Максима Кулика. Заохочення від нас також отримав тернопільський автор Олег Семців. Його робота «Останній шанс» концептуально підійшла для іншого нашого закладу.

Молодого львівського митця Максима Кулика на створення композиції «Українка» надихнула традиційна лялька-мотанка. Це дві гіпсові голови пофарбовані у чорний колір. Як зазначає автор,  його скульптура увібрала в себе символічність та традиційність культури предків, відобразившись у жіночій формі та образі українки. Сакральна скульптура з хрестом замість обличчя допомагає гармонізувати простір. А колористика двох скульптур побудована на контрасті фактур кольору.

Натхненям для другого переможця конкурсу Олега Філевича стала природа. Синтез каменю і металу, за словами скульптора, де матеріали співіснують, дружать, створюючи одне симбіотичне ціле – це наслідок спостереження за природою, де всі першоелементи «потискають один одному ручки», рухаючись по вічному колу.

А от робота тернопільського дизайнера Олега Семціва має більше філософський характер, аніж естетичний і порушує соціальну та екологічну проблеми.

– Ідея такої інсталяції виникла тоді, коли прогулювався парком, і побачив дуже багато пивних кришечок, розкиданих під ногами, – розповідає тернополянин. –  Це соціальна інсталяція на тему екології. Маю друзів – фанатів пива і протягом декількох місяців просив їх кришечки не викидати, а збирати. З них потім й зробив скульптуру «Останній шанс». Виглядає вона як гора металевих кришечок з якої стирчить рука  – це людина, яка провалилася у трясовину і сама вибратись не може, а чекає щоб хтось в останній момент її витягнув. І питання в тому чи хтось встигне чи ні? Це більш філософська, аніж естетична інсталяція, і вона не у всіх викликає позитивні емоції, її вигляд декого може шокувати. Але соціальні проблеми не можуть виглядати яскраво, привабливо і красиво. Загалом вона відображає кілька концепцій: боротьба людини з власними проблемами, не обов’язково алкогольного характеру, проблема екології та робота з незвичними, не мистецькими матеріалами.

У Тернополі ці роботи експонуватимуться протягом трьох місяців. Потім арт-об’єкти повернуть авторам. Організатори також зазначають, що такий конкурс у нашому місті будуть проводити і надалі.

Ольга Трач

Фото автора