Тернопільська волонтерка Ірина Жигунова покритикувала чиновників із міської ради. Про це вона написала на своїй сторінці Вконтакті.

– Відбули ми, організовані міською радою, курси підготовки цивільного населення до можливих військових дій. В сімейному колі вони отримали в нас кодову назву: “камандірські”. Ми вирішили, що для сім”ї з семи чоловік три командира буде якраз в самий раз і в такій кількості записались на ті курси. Два тижні поспіль, по дві години ми сумлінно відвідували усі заняття, на відміну від слухачів нашої групи п. Турського, який був присутнім лише 10 хв. першого заняття і п. М. Черкашина, який взагалі жодного разу не з”явився на курсах. Але я маю надію, що міська рада й до того володіла інформацією, яку намагались нам донести викладачі курсів: бомбосховища Тернополя не готові захистити людей. Найбільше – Сатурна, під Подолянами, продане, Текстерно – з усіх наявних може прийняти лише 2т. людей, всі інші затоплені, Оріон – вода, грибок, завод на вентиляцію коштів не має. Я вже мовчу про стратегічні запаси продовольства, води, засоби хімзахисту. Способи сповіщення непрацюючого населення за умови відключення засобів зв”язку взагалі відсутні: теоретично, після сирени поміж будинками повинні побігти працівники ЖЕКів з матюкальниками і оповіщувати людей про характер небезпеки і подальші дії. Знаючи наші ЖЕКи – це з розряду фантастики.
Корисною інформацією з курсів виявилась медична частина, але хотілось би більше інформації, про використання при наданні першої допомоги підручних засобів. З досвіду Майдану: харчова плівка і скотч в деяких випадках ефективніше за накладання бинтів. Також відсутня інформація про способи транспортування поранених в авто при інтенсивній втраті корові, застосування кровоспинних препаратів і іх види. Виведення із погранихних психічних станів, маю на увазі істерики. Надання елементарної психологічної допомоги.
На заняттях з тактики відсутня інформація про виживання в екстремальних умовах, поведінка під час обстрілу\бомбардування, захист від хімречовин, диверсійні дії, виведення техніки з ладу підручними способами, особливості бойових дій в міських умовах, способи і засоби зв”язку та т.п.
1 заняття з вогневої підготовки – це надто мало.
Я не можу сказати, що згаяла час даремно, бо деколи можу просирати його ще бездарніше. Вважатиму так – я просто два тижні спілкувалась з розумними людьми, а враховуючи і двох своїх дітей – ще й дотепними, нудно не було. Але рекомендувати будь-кому ці курси я не буду.

Джерело: Тернопільська липа