У п’ятницю, 16 серпня, відбулася чергова сесія Тернопільської міської ради. Депутати ухвалили зміни до кількох міських програм, проголосували за кілька господарських питань, а потім затвердили список кандидатур на нагородження відзнаками міської ради, чим ураз знівелювали звання почесного громадянина Тернополя.
А загалом список почесних громадян Тернополя, що нині нараховує близько 60-ти осіб, дуже неординарний. У ньому поряд із поважними намісником Галіції ХІХ ст. Агенором Голуховським, князем Адамом Сапегою, бургомістром Тернополя початку ХХ ст. Людвиком Пунчертом є й герої радянської доби — Григорій Танцоров, Анатолій Живов, секретарі обкому компартії і навіть з десяток болгар, уродженців міста-побратима Тернополя Слівена.
В останні роки до надання звання почесного громадянина нашого міста керівництво Тернополя підходило дуже відповідально і його отримували справді достойні з найдостойніших — Степан Бандера, Роман Шухевич, Йосиф Сліпий, Лесь Курбас, Ігор Герета, Іван Марчук та ін. Цьогоріч двоє з трьох номінантів також є легендами — мова про голову проводу ОУН Євгена Коновальця та оперну співачку Соломію Крушельницьку. Але яким чином до цього списку потрапив чиновник-архітектор міської ради Данило Чепіль? Чим він заслужив таке високе звання? Проектом клоунського Театрального майдану? Пам’ятником молдовському коньяку на бульварі Шевченка? Фантасмагоричною забудовою центральних вулиць нашого міста, які часом нагадують Шанхай? Боже, вбережи нас від такої “архітектури”, таких почесних громадян, а відтак і такої влади.
Згодом, після “почесної процедури”, депутати під керівництвом мера перейшли до не менш приємної для себе місії — поділу міської землі. Останнім часом з фактичним зникненням у міськраді опозиції до нинішнього керівництва (крило Романа Заставного “пригріли” — кого “комунальними” посадами, кого — обіцянками, а крило “регіоналів” після кількох гучних промахів притихло), розгляд земельних питань відбувається стрімко і наче під копірку — хтось із зали, як правило, це “нашоукраїнець” Петро Мандзій, голосно пропонує розглядати проекти без обговорень, і головуючий на сесії називає лише номер проекту і коротку його назву, після чого депутати голосують. Ось і того дня депутати часу не гаяли — понад 150 (!) проектів розглянули менш ніж за годину.
Звичайно, більшість цих проектів — рутинні господарські питання і не потребують зайвих обговорень, але ж є серед них й такі, що стосуються величезних кількагектарних ділянок, і громадськості, безумовно, цікаво, куди саме йде комунальна земля і що мешканці міста отримають за такий її розподіл. Та в кращому разі на сесії можна почути оди “зацікавлених” депутатів чи чиновників на адресу фірм, які отримують цю землю (як, наприклад, у п’ятницю лобіювали проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,7755 га за адресою: вул.Текстильна, 21 публічному акціонерному товариству “Алтек”). Громаді ж, очевидно, на думку міських чиновників, і так добре живеться…
***
Між тим, тліючий скандал в керівництві місцевої “Свободи” загрожує таки розгорітися і вже перемістився до сесійної зали міськради. У п’ятницю депутати ухвалили рішення про передачу приміщення прокуратури на бул. Шевченка, 7 з комунальної до державної власності. Таке собі “рядове” господарське питання, на яке б за інших умов і не звернули уваги, але…
Було раптом запропоновано голосувати за нього (аби уникнути надмірної політизації, адже події 9 травня і слід у них місцевої прокуратури ще в пам’яті) в таємному режимі. Коли ж депутати ухвалили рішення, фракція “Свободи” взяла перерву, а потім намагалася повернутися до розгляду цього питання, мотивуючи свої дії тим, що система для голосування дала збій. Однак пропозиція не набрала необхідної кількості голосів і рішення залишилося в силі. Вже після сесії міський голова Сергій Надал (також, нагадаємо, представник “Свободи”), коментуючи події, наголосив, що жодного збою не було і рішення ухвалено законно.
У чому ж справа? Чому думки “свободівців” розділилися? В кулуарах подейкували, що таким чином грають м’язами (читай — власною впливовістю) Сергій Надал та нардеп Олексій Кайда, який, до речі, також був на сесії. Кажуть, що кількарічна “холодна війна” між де-факто місцевими лідерами “Свободи” все більше нагрівається і незабаром обіцяє вилитися у бурхливе протистояння.
Дмитро Звіробій, Нова Тернопільська газета
Loading ...