Фестиваль молодої режисури «Тернопільські театральні вечори. Дебют» розпочався у Тернополі. Триватиме він до кінця тижня. За цей час перед тернопільським глядачем виступлять театри із Києва, Львова, Тернополя, Ельблонга.

Розпочали фестивальний тиждень молоді актори зі столиці – випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Вони представили пластичну драму за п’єсою Бертольда Брехта «Кураж». Це перші їхні гастролі, перший фестиваль, і безумовно – перший успіх. Доказом цього стали тривалі овації, якими акторів потішили тернопільські глядачі. Таким чином вони дякували за те, що без жодного слова, тільки за допомогою пластики та музики, актори і режисер розповіли історію жінки, яка йде крізь війну. Історію складну, трагічну й актуальну.

– Виставі вже два роки, спочатку вона йшла в інституті Карпенка-Карого, це дипломна постановка курсу Валентини Зимньої, – розповів режисер-постановник Олексій Скляренко.  – Я не робив виставу спеціально на злобу дня, робив виставу про жінку, яка йде крізь війну, живе за рахунок війни, щоб мати чим прогодувати трьох дітей. Подорожуючи разом із військовою частиною, у ході війни жінка втрачає всіх дітей, і здавалось би має втратити сенс самого цього шляху, але вона все одно продовжує йти. У виставі використано багато музичної еклектики, тому що війна була скрізь. Це вистава про війну взагалі, а не тільки про Тридцятилітню війну у Німеччині, яку описав Бертольд Брехт.

Олексій Скляренко 15 років грав у театрі Романа Віктюка. У виставах, де він був зайнятий, режисер використовував  багато пластики. І на одній із репетицій актор зрозумів, що без тексту, лише за допомогою пластики тіла також можна зробити виставу.

– Почав шукати для своєї ідеї відповідний матеріал, – каже Олексій Скляренко. – Це мало бути щось епічне, тому й вирішив взяти для цього найбагатослівнішу п’єсу Брехта.

Молодий режисер не тільки відмовився від звичного текстового наповнення п’єси. Він не побоявся втілювати задумане разом зі студентами – недосвідченими акторами. Незважаючи на те, що доводилося переборювати певні труднощі, час роботи над виставою пролетів непомітно.

– Це був яскравий період, – зізнається режисер-постановник. – Вони енергійні, мають потребу саме в такій формі подачі матеріалу, в експериментальному театрі. Зрозуміло, що були і труднощі, але працював зі студентами із задоволенням.

Те, що робота вдалася підтвердили тривалі оплески глядачів після завершення двогодинної вистави. Актори і режисер кілька разів вклонялися публіці. На останок Олексій Скляренко подякував організаторам за запрошення на фестиваль, а публіці за чудовий прийом.

Ольга Трач

Фото Kurt Lee