Степан Барна: У Тернопільській області немає “смотрящих”. Інтерв’ю

01/12/2017 0
Розмір тексту:

Уже третій рік екс-народний депутат від Блоку Петра Порошенка Степан Барна працює на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Не дивлячись на відсутність великих промислових підприємств, економіка регіону стрімко розвивається.

У бесіді з “Обозревателем” Барна розповів про перспективи Тернопільщини, здобутки децентралізації, реалізацію медичної та освітньої реформ на місцях та омолодження системи.

– З 2014 року Тернопільська область почала активно розвиватися. Це добре видно на статистиці об’ємів експорту з області, який зріс на 54%. За рахунок чого відбувається зростання економіки, адже регіон зовсім не промисловий?

– У першу чергу через розширення ринків збуту. Досить довго російський ринок був для нас визначальним. Багато підприємств було зорієнтовано саме на РФ, особливо це стосується спиртової галузі. А на території області, між іншим, працює 10 спиртзаводів.

З 2014 року почали переорієнтуватися на інші напрямки. На сьогодні одним з пріоритетних є ринок Європи. Також для нас відкриваються ринки Грузії, Середньої Азії, Індії, Китаю. Буквально через тиждень маю бути у В’єтнамі – ми домовилися про реалізацію продукції сільського господарства та горілчаних виробів.
На сьогодні одним з пріоритетних є ринок Європи. Також для нас відкриваються ринки Грузії, Середньої Азії, Індії, Китаю
До речі, в області працює більше тисячі сільськогосподарських підприємств, з яких близько 620 – фермерські господарства. Обсяг виробництва сільського господарства в порівнянні з минулим роком збільшився на 7,6%.

Зокрема, почало динамічно розвиватися садівництво області. Якщо раніше фруктами були засаджені 200 га, то зараз на території області є понад двох тисяч га садів.

– Звідки беруться гроші на це? Залучаєте інвестиції?

– Присутність Тернопільської області на міжнародних заходах значно зросла. Ми демонструємо зразки своєї продукції, і останнім часом на Тернопільщину завітали представники посольств більшості країн Європи. Ми вже третій рік проводимо інвестиційний форум Ternopil-Invest. Він дає можливість звернути увагу потенційних інвесторів. Приблизно 90% інвестицій у область надходять з Європи.
У першій половині 2017 року в економіку області за рахунок усіх джерел вкладено 2758,2 млн гривень капітальних інвестицій. Це на 64% більше, ніж у 2016-ому. Між іншим, за темпами – друге місце в Україні.

У порівнянні з попередніми роками майже вдвічі зросла частка обсягу капітальних інвестицій у реальний сектор економіки (промисловість, агропромисловий комплекс) до 60%.

Завдяки ліберальним підходам відкриваються нові підприємства. Цікавими проектами є відкриття заводів концерну Sumitomo. У нас уже функціонує два таких заводи. Уявіть собі: підприємство в березні купує напівзруйноване приміщення, а вже у грудні здає виробничі потужності вартістю понад 10 млн євро.

У минулому році ми зайшли в зруйноване приміщення заводу в Чорткові, а зараз там уже працюють 800 чоловік.

– Справді, Тернопільська область входить у топ-5 рейтингу ділового клімату. Як вам це вдається?

– Наша політика зводиться до мінімізації бюрократичної складової. Ми намагаємося забезпечити максимальну прозорість прийняття рішень.

У Тернопільській області немає “смотрящих”. Наприклад, один хлопець із Харкова намагався обійняти посаду керівника державного кадастру. Конкурс проходив не зовсім прозоро. У мене виникло багато питань. Були досить жорсткі розмови. І його не призначили. Тому “смотрящих” у державному кадастрі точно немає.

– Але не все так добре в Тернопільській області. Наприклад, вона пасе задніх за рівнем зарплат. 5 765 гривень – це один з найнижчих показників в Україні. Чи є якась стратегія вирішення проблеми?

– Знаєте, якою була середня заробітна плата по області, коли я очолив держадміністрацію у квітні 2015 року?

– Ні.

– Близько 2 100 грн. Середня номінальна заробітна плата штатного працівника у вересні 2017 року зросла порівняно з минулим роком на 51,6% (за темпами – перше місце в Україні). Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника цього року склала 5 338 гривень. Це на 50,4% більше, ніж у 2016-ому. І знову ж таки – за темпами це перше місце в Україні.
Ми розуміємо, що в абсолютних цифрах ми не можемо конкурувати з регіонами, де є атомні електростанції чи металургійні заводи. Треба розуміти специфіку регіону. Але темпи зростання у нас хороші. Зокрема, у сфері легалізації. У нас за рік було створено понад 5 тисяч робочих місць. Це найкращий критерій оцінки роботи органів державної влади. Ми йдемо назустріч усім, хто працює в напрямку легалізації, створенні робочих місць.

Водночас, за підсумками минулого року вперше за кілька останніх років відстежується позитивна динаміка щодо створення на теренах області нових підприємств. Лише за 10 місяців поточного року на Тернопільщині зареєструвалися понад 4 тисячі 300 суб’єктів господарювання і понад 45 тисяч осіб в Тернопільській області були працевлаштовані.

– Як боретеся з нелегальним працевлаштуванням?

– Ведемо роз’яснювальну роботу.

– А перевірки?

– Зараз таких перевірок фактично немає – досить складна процедура. Через тиждень після встановлення мінімальної заробітної плати 3,2 тис. грн прийшли до мене підприємці: “Гройсмана геть! Президента геть! Барну геть! Заробітна плата 3,2 тисячі знищить бізнес”. Але хоч одна людина на базарі працює за зарплату меншу, ніж 3,2 тисячі?

Скажіть, будь ласка, до кого прийшла перевірка та виписала штраф 320 тис. грн? Виявилося, що ні до кого. Так хто кого репресує?

– Яка мінімалка буде справедливою? П’ять тисяч? Сім?

– Цього сказати не можу, зате знаєте, який в області рекорд білої заробітної плати?

– Тисяч 20?

– 84 тисяч! Кваліфікованим працівникам готові добре платити. Зараз в області дефіцит не робочих місць, а кадрів. Ми недалеко від кордону. Відповідно це стимулює трудову міграцію.

– У Польщу на полуниці?

– Наприклад. Це одна з проблем, яку треба вирішувати.

– То як зупинити відтік трудових ресурсів?

– Тільки підняттям заробітної плати.

– Якщо мінімалка буде 5-7 тисяч, то відповідно і ПДФО зросте. Бізнес запросто може витримати 5 тисяч?

– Очевидно, що поетапно треба піднімати зарплату. Зараз підняли до 3 723 грн. Це правильний крок.

Бізнес має усвідомити, що іншого виходу немає. Чому нашому спеціалісту платять 84 тисячі білої зарплатні? Тому що розуміють, що цей працівник може поїхати до Польщі та заробити там. Тому ми займаємо одне з перших місць в Україні по динаміці наповнення бюджетів і надходжень з ПДФО.

Також дуже багато вливань відбувається внаслідок децентралізації. Вона створює нові фінансові можливості для органів місцевого самоврядування.

– Розкажіть про конкретні проекти, які вдалося реалізувати завдяки децентралізації.

– Їх дуже багато. Децентралізація фінансових ресурсів значно збільшила місцеві бюджети, що дозволяє спрямовувати кошти на розвиток міст, селищ Тернопільщини. Якщо в 2014 році з місцевих бюджетів інвестовано 150 млн гривень, то у 2016 – майже 500 млн.

Якщо в 2014 році з місцевих бюджетів інвестовано 150 млн гривень, то у 2016 – майже 500 млн
З 2015 року будівництвом, реконструкцією об’єктів охоплені практично всі населені пункти, особливо це стосується об’єднаних територіальних громад. І що відрадно – ми не множимо довгобуди, а завершуємо об’єкти, на які роками очікували жителі області. Це університетська лікарня, школи у Соколові, Гориглядах, Оришківцях тощо.

Але наразі в області не вистачає будівельних компаній, що здатні якісно виконувати роботу. Суттєву частку наявних коштів досі не використали, тому що немає професійних будівельних фірм. У цьому році поставили собі за мету залучити максимальну кількість компаній, що мають будувати дороги. Ми ставимо декілька умов: реєстрація в Тернопільській області, сплата тут податків і набір місцевих людей. І звісно ж висока якість робіт.

У 2015-ому ми довели фонд регіонального розвитку до 100 млн грн плюс 40 млн капітальних вкладень. У 2016-ому тільки на розвиток інфраструктури територіальних громад з Кабінету Міністрів отримали 141 млн грн. Фонд регіонального розвитку – плюс ще 93 млн. І кошти соціального розвитку – більше 62 млн. У 2017-ому також отримали значне фінансування: на розвиток інфраструктури ОТГ – понад 115 млн грн, на реалізацію проектів ДФРР – 115,2 млн грн, а також з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій область отримала субвенцію у розмірі понад 80 млн грн.

– Що конкретно ці гроші дали людям?

– Конкретний приклад. За два роки закупили 50 нових шкільних автобусів. Це добре чи ні?

– Добре, звісно. До речі, якщо вже заговорили про освіту, що думаєте про ідею передати професійно-технічну освіту на місця?

– Позитивно ставлюся.

– Серйозно? Просто дуже панічні настрої.

– Немає ніяких панічних настроїв. От дивіться, профтехосвіта в Тернопільській області представлена 17 закладами. Вони обходяться області приблизно в 190 млн грн. Там навчаються 3,5 тисячі учнів. Тепер у мене до вас логічне питання. Скільки з них, на вашу думку, працевлаштовується офіційно?

– Думаю, половина.

– Десь так. А за фіктивними довідками скільки? Половина від половини. От і на що область витрачає 190 млн грн? У нас є підприємства, які потребують людей, а працювати нікому. Область три роки вкладає в людину гроші, а вона отримує фіктивну довідку про працевлаштування та їде на заробітки за кордон.

Область три роки вкладає в людину гроші, а вона отримує фіктивну довідку про працевлаштування та їде на заробітки за кордон
Інший момент. За якими критеріями керівники профтехучилищ формували регіональне замовлення? У минулому році в Тернопільській області левова частка приходилась на операторів електронно-обчислювальної техніки. Але державі потрібні не оператори, а електрики, сантехніки, трактористи, будівельники тощо. У мене логічне питання: коли формується замовлення, хтось питає голову адміністрації? Ні. За грошима вони ідуть пікетувати під обласну адміністрацію, а якщо стоїть питання притягнення до дисціплінарної відповідальності, то директор каже: “Я підпорядковуюсь міністру”. Хіба це правильно? Тому я вітаю кроки щодо передачі нам кадрових рішень.

– А як щодо фінансової складової? Хіба Тернопільська область потягне утримання профтехосвіти?

– Ніхто не потягне, якщо держава не залишить субвенції. Наш обласний бюджет точно не потягне, поки не буде напрацьований механізм підготовки фахівців на замовлення приватних компаній.

– Що думаєте про медичну реформу на рівні області? З точки зору багатьох людей, з якими ми спілкуємося, вона закінчиться катастрофою.

– Це не так. У якій сфері ви найчастіше стикалися з корупцією? У медицині. У багатьох обставинах медичні працівники просто відверталися від людини, тому що в неї не було грошей в кишені. І ця проблема актуальна не тільки для Тернопільської області. Друга проблема – з бюджету області минулого року більше 150 млн грн виділили на медикаменти. Чи можна за ці гроші купить вати, шприців тощо?

– Мабуть, можна.

– А чому їх немає? Потім мені кажуть: “Ти ж голова обладміністрації, чому ти не несеш відповідальності за це?” А проблема в тому, що я не має стосунку до призначення головного лікаря, тільки начальника управління охорони здоров’я.

– А фінансування?

– А фінансування в мене. Хоча призначають і звільнять головних лікарів районні ради. У мене, наприклад, безліч питань до багатьох головних лікарів. Я не хочу вирішувати їх долю, але хочу, щоб лікарі повернулися до людей. Що для цього треба? Альтернатива та якість надання медичних послуг. Як цього досягнути? Перше, що дає реформа – екстериторіальність. Тобто людина може лікуватись у будь-якій лікарні – гроші йдуть за пацієнтом. З грошима, які пацієнт приносить, з’являється можливість придбання новітнього обладнання, розвитку лікарень.

Поставили собі за мету підняти якість рівня медичних послуг. Сподіваюся, з Божою допомогою до кінця року запустимо на Тернопільщині кардіоцентр, де буде зроблена перша в області операція на відкритому серці.

– За які кошти відкриваєте?

– За рахунок державного та місцевого бюджетів. Ми розуміємо: якщо хочемо бути конкурентними, то маємо підтягувати рівень надання медичних послуг. І ми працюємо над цим питанням. Якщо б не було медреформи, було б менше мотивації. От наведу приклад Ланівецької лікарні. Питаю в них: звідки взялась заборгованість за зарплатами, якщо по медичній субвенції розрахувалися на 100%? Виявляється, що там працює 300 людей, а ліжко-місць – 150.
Потім приїжджаю в село Максимівка. Заходжу в лікарню, розраховану на 20 місць, а там лежить 5 людей. І то вони не лікуються. Лікувальний заклад виконує функції геріатричного пансіонату.

– Такі заклади будуть закривати?

– А для чого їх закривати? Їх треба перепрофільовувати.

– Мер Києва Віталій Кличко вважає, що якщо у нас децентралізація, то місцева влада має вирішувати всі питання, пов’язані з бюджетом. Це й пільги, і штрафи. Що ви про це думаєте?

– Я за передачу максимально широких повноважень органам самоврядування, але з кримінальною відповідальністю за невиконання.

– На це скажуть: інструмент для політичного тиску.

– Слухайте, якщо ми віддаємо повноваження, то має бути й форма контролю. Баланс може бути сформований лише в одному випадку: коли за органами державної влади лишать контролюючі функції.

Якщо ми віддаємо повноваження, то має бути й форма контролю
– А як ставляться до цієї ідеї на найвищому рівні?

– Особисто я вважаю, що виходу немає. У Тернопільській області створено 40 об’єднаних територіальних громад. Це 41% території області. Тобто я, голова адміністрації, віддав свої повноваження. Але ви, хлопці, маєте нести відповідальність за соціальні та економічні показники. Треба передати головам адміністрацій функції контролю. Механізм такий: голова адміністрації має право зупиняти рішення органів місцевого самоврядування, якщо вони є незаконними.

– Зараз механізмів немає?

– Зараз немає. Але права мають балансувати з відповідальністю.

– Нещодавно скасували конкурси на посади голів ОДА та районних держадміністрацій. Багато хто сприйняв це як згортання реформи держслужби. Яке ваше ставлення?

– Я як голова адміністрації зацікавлений у тому, щоб на посади в області приходили молоді, неангажовані, розумні люди. Але, знаєте, мій досвід показує, що молоді люди в конкурсах зазвичай не перемагають. А перемагають шахраї.

Молоді люди в конкурсах зазвичай не перемагають. А перемагають шахраї

– Бо за формальними ознаками вони ефективніші.

– Саме так. У молодої людини без великого досвіду майже немає шансів виграти конкурс. Тому в Україні сформувався вакуум: молоді не можуть зайти на держслужбу.

– Тобто ви взагалі не вірите в конкурсну систему?

– Не вірю. Я вам це кажу як голова адміністрації, котрий нікому не платив за посаду. Більше того, мене президент змушував стати губернатором.

– А чому ви не хотіли?

– Хотів займатися політикою. У Тернопільській області всі скажуть, що я можу помилятися в кадрових рішеннях, можу йти на політичні компроміси в кадрових рішеннях, але посади точно не продаю. Хто сказав, що конкурс здатен забезпечити непідкупність конкурсної комісії?

В адміністрації є відділ міжнародного співробітництва. Там працюють 12 чоловік. Вгадайте, скільки з них знали англійську мову, коли я прийшов?

– Нуль?

– Одна людина. Зараз тільки дві третіх не знають, бо ми завели молодих випускників вузів.

– Тобто ви націлені на омолодження системи?

– Звісно, як і самі жителі області. От давайте подивимося на нещодавно обраних голів об’єднаних територіальних громад. Наприклад, у Лановецькій ОТГ це Роман Казновецький, який два роки тому обрався міським головою. Йому не було навіть 30 років. Він показав гарні результати та отримав підтримку майже 70%.

Якщо раніше обирали досвідчених міських голів, так званих господарників, то тепер люди хочуть бачити динамічних, активних, незаплямованих керівників.

Аліна Купцова, Обозреватель

  • Теги:

Додати свій коментар

Креатор буд

Опитування

  • Чи розраховуєте Ви жити за рахунок пенсії?

    Результати

    Loading ... Loading ...