Декілька метрів спускаємося у підземелля по вентиляційній шахті, потім зігнувшись йдемо по вузькому тунелю, з обережністю відкриваємо гермо-форточку, і потрапляємо у величезне приміщення, пише Матвіїв Любомир у спільноті “Від Тарнополя до Тернополя“.

Одразу насторожує гул трансформатора, рядами стоять нари, розраховані на 180 чоловік.

Тихенько йдемо, розглядаючи різні кімнати.

Перша із них – фільтр-вентиляційна, далі туалети, за ними приміщення з баками для питної води та електрощитова.

Бачимо гермо-двері: одна під сигналізацією, друга закрита на навісний замок, третя – вихід. За нею ще декілька цікавих кімнат.

Одна із них дизель-генераторна, друга – машинне відділення ліфта (так, це бомбосховище з ліфтом!).

Детально все розглянувши вирішуємо вилазити, поки не спалились.

*

*