Критикою останніх податкових новацій уряду займаються свсі. Сергій Тєрьоххін один з небагатьох в країні, хто може робити це фахово.

Про Податковий кодекс вже сказано дуже багато. Практично всі експерти, які  в темі, давно висловилися щодо недоліків цього документа, можливостей для махінацій і зловживань, які відкриваються перед співробітниками податкових органів після його ухвалення. Варто було розглядати останній варіант у парламенті, прийняти проект у цілому, щоб свою думку висловили підприємці. Чимало говорять про те, що нинішній уряд обіцяв податкові канікули, а натомість повісив на малий бізнес податкове ярмо. Особисто мене це не дивує. Це частина політики, яку проводить влада.
Почну з найактуальнішого – Податкового кодексу. Що в ньому основне? Те що після його прийняття більшість підприємців втратять можливість працювати на себе. Зміни в спрощеній системі, жорсткість правил адміністрування, врешті-решт, касові апарати для ринкових торговців роблять самозайнятість дуже проблемною. Фактично багатьох підприємців змушують іти у великі компанії олігархів або держконтори. Тобто працювати або на державу, або на роботодавця. Люди, які обирали можливість працювати на себе і бути вільними, втратять цю свободу, зате ринок праці не відчуватиме дефіциту рабської сили. До речі, виходить цікавий каламбур – у рабство до роботодавця. Це перше.

Друге – це Трудовий кодекс. Не знаю, наскільки уважно його читали більшість наших громадян, бо проти нього практично не було виступів, однак цей документ фактично робить законною залежність працівників від підприємства. Робочий тиждень збільшується з 40 до 48 годин і, по суті, стає шестиденним. Тобто людина, яка нині має гарантовані два вихідних, може почати працювати за нормами, скасованими в СРСР ще в 60-х. Однак тоді в цьому була сувора необхідність – країна відновлювалася після війни, і справді треба було багато робити. Зараз, напевно, працювати доведеться в ім’я великих доходів олігархів. Крім того, чимало прав, які були в трудовому законодавстві, ліквідуються. Наприклад, оплата понаднормових. І вплинути на роботодавця буде практично неможливо. Тому що єдина примарна можливість для цього – це профспілка. А хто в нас просуває цей Трудовий кодекс? Саме Федерація профспілок на чолі з Василем Харою. Замість того щоб захищати найманих працівників, вони роблять усе, щоб роботодавці здобули над ними владу.

Що маємо в результаті? Підприємці не можуть бути самозайнятими і не можуть впливати на свого роботодавця. Тобто їхнє фінансове становище потрапляє в залежність не від своїх зусиль, а від доброї волі власників чужих підприємств. А доб’є всіх Житловий кодекс. Поки що люди можуть хоча б звільнитися з робити, маючи дах над головою. Після прийняття кодексу цієї можливості вже не буде – через заборгованість за комунальні послуги людину зможуть запросто виселити з власної квартири. Уряд планує залучити приватних інвесторів до житлово-комунального господарства. Хотів би я подивитися, як український безробітний судиться, наприклад, з іноземною компанією. Відтак люди потрапляють у цілковиту залежність від держави і великих корпорацій.

Та й узагалі ці кодекси складено безграмотно. Наприклад, у Податковий не включені всі норми, які регулюють роботу фіскалів. Є окремий закон про податкову службу, є норми, які потім будуть уточнюватися підзаконними актами. Уявіть собі Кримінальний кодекс, у якому записано: «покарання за (…) встановлюється актами Кабінету Міністрів», «склад злочину визначається за ознаками, які щороку приймаються парламентом». Логіка Податкового кодексу саме така.

Влада, схоже, особливо не переймається протестами тих, хто уважно вчитався в кодекси й збирається справитися з ними «малою кров’ю». Наприклад, чому центр Києва не заблокований за європейським протестним зразком? Тому що минулої п’ятниці Податкова постфактум додала до переліку дозволених для роботи на єдиному податку видів діяльності транспортні перевезення. І таксисти, і маршрутники задумалися: а чи варто брати участь у протестах проти Податкового кодексу? Завтра дадуть щось ринкам, і тоді пристрасті спадуть остаточно. Влада розрахувала правильно: поділяй і владарюй. Це спрацьовувало дотепер, а отже, успішність акцій підприємців залежить від того, чи дадуть вони себе роз’єднати.

Український тиждень