У день святого і рівноапостольного Володимира у Тернопільській міській раді було душно. Спочатку від  їдкого запаху перцевого газу, який хтось бризнув під час чергової сутички під радою. Потім – від диму з бочки з торфом, який запалили учасники акції протесту проти роботи котелень на торфі. А згодом і майже цілий день – від спітнілих депутатських долонь, що поспішали проголосувати за відмічені та “напрацьовані” плюси у порядку денному, переважну більшість питань якого складали земельні.

“За Збручем” спробував проаналізувати,  що стало причиною небаченої працездатності народних обранців.

Депутати

Пізно ввечері 28 липня, незважаючи на втому від більш ніж 12 годинного сесійного дня,  очі тернопільських слуг народу випромінювали ледве помітну радість. Після “голодних” післягенпланових кількох місяців протистоянь на їхню вулицю прийшло свято. Не виключено,  що великий і дрібний  бізнес, втомлений місяцями бездіяльності ради, підняв “ставки”. А може й ні.

Але сталося диво: депутати забули про нещодавно виголошувані принципи, а конвеєр з прийняття потрібних рішень знову запрацював.   “Щасливі” депутатські очі під кінець “щедрої” п’ятниці багато про що говорять.

Надал

Мер зробив ще один крок для відновлення контролю над сесійною залою та, як справжній господар, домігся вирішення прийняття важливих для бізнесу питань.  Рішення “Свободи” не впускати до зали зрадників стало ключовим у цьому процесі. Сороколіт, Турський та Навроцький кожен по собі і разом генерували опозиційну фронду у сесійній залі. Натомість після їх усунення Сергій Віталійович став єдиним центром впливу. Повернувши у сесійну залу БПП (а за ним “паровозом” пішла і “Самопоміч”), Надал отримав простір для маневру. Це добре ілюструє початок засідання 28 липня. Після того, як перша реєстрація показала необхідний для проведення засідання кворум, який склали “Свобода”, дрібні фракції та один “штик” від БПП, почали вставляти картки інші порошенківці, а за ними прийшли до зали “самопомічівці”.

Але мер не зупинився. Першим питанням було розглянуто заміну на посадах голів бюджетної та житлово-комунальної комісій Турського і Сороколіта. Ресурс цих посад дозволяв “заколотникам” впливати на внутрішні процеси в раді. В першу чергу – на розподіл коштів на інфраструктурні проекти на депутатські округи.

Після короткої переговорної паузи промерські фракції дотиснули це рішення, причому вирішальні голоси дали ті, хто донедавна вважався опорою фронди – радикал Серетний та свободівець Зінь. Також в голосуваннях (а їх було декілька) за це питання “проскакували” голоси порошенківців. Про мотиви ми вже писали…

Підприємці

Важко сказати, чи вони у виграші. З одного боку, потрібні рішення прийняті. З іншого – постійна турбулентність, не кажучи про інші процеси, далеко не на користь бізнесу.

Ця рада з кожною наступною сесією  стає вибагливішою.

Якщо безлад буде продовжуватися, то на наступних виборах підприємці захочуть самі замінити багатьох професійних “безробітних депутатів”.

Турський, Сороколіт, Навроцький

Звичайно, вони програли бій 28 липня. Колишні партнери делікатно “закрили” очі на чергову силову акцію їхніх опонентів та пішли голосувати.

Якщо “зрада” продовжиться, то трійця може позбутися мандатів. У міськвиборчкомі може повторитися сесійний прецедент. Щоправда, наразі його ймовірність не така велика, оскільки йдеться про кардинальну зміну розкладу у міськраді. Чиста більшість “Свободи” і дрібних партій-сателітів невигідна в першу чергу БПП, який зберігає блокуючий пакет у тервиборчкомі.

Зрештою, ситуація ще може розвернутися в інший бік, якщо комісія люструє трьох тимошенківців і залишить в депутатах опальну трійцю… Очевидно, в останній літній місяць цей майданчик стане основним для обох сторін.