“За Збручем” продовжує обсервувати формальні і неформальні впливи на процеси в області. Сьогодні ми підводимо підсумки першого півріччя. Загальна тенденція – перевага тих, хто оперує вічними цінностями. У тренді знову властителі душ і мізків та власники тугих гаманців. Напередодні виборів політики та можновладці вишикувалися у чергу до душпастирів, медіамагнатів та місцевих олігархів.
1(1). Семенюк Василій, митрополит Тернопільсько-Зборівський
Настоятель УГКЦ вдруге поспіль очолює наш рейтинг. У часи потрясінь суспільство та влада завжди опирається на фундамент вічних цінностей, які проповідують святі отці.
У травні владика урочисто висвятив на єпископа-помічника архієпархії монаха-студита Теодора Мартинюка. Цілком випадково сталося, що новий єпископ походить з рідного села митрополита Василія. З появою харизматичного проповідника митрополит сповна може віддатися улюбленій справі будівничого та господаря єпархії-митрополії.
2(3). Заставний Роман, народний депутат України
Теперішній момент – найбільш зручна нагода для Заставного продемонструвати свою силу і вплив. На посаді голови ОДА – його ставленник. Президентська та проурядові відгалуження партій також перебувають під його контролем. На відміну від своїх протеже та вихованців, у нього є капітал та час для капіталізації владних повноважень в успішні бізнес-проекти. До повного щастя не завадить монополізувати впливи на грядущу місцеву кампанію. Спритний політик закинув в маси ідею про створення виборчого штабу коаліції на місцевих виборах. Очевидно, з думкою чи наміром його очолити.
Заставному не дає спокою поразка в 2010 році, тому зараз усі його зусилля спрямовані на те, щоби посадити у крісло Надала свою людину.
3(10). Катинський Володимир, військовий комісар Тернопільської області
Незважаючи на провал мобілізаційної кампанії змінив статус в. о. на місце повноцінного керівника військомату. У публічній площині посів місце горе-силовиків часів Хоптяна, яким страшили місцевий люд. Мобілізаційна кампанія надала Катинському небачену владу над бізнесом, основу якого складає працездатне і військовозобов’язане чоловіче населення.
4(-). Ярема Андрій, співвласник компанії “Мегаполіс-Україна”
Найменш відомий тернопільський олігарх. Місцевий “монтекрісто”, який свого часу сколотив капітал на торгівлі тютюном. У 2010 році бізнес Яреми – компанія “Поділля-тютюн” – потрапив у сферу інтересів російського мільярдера Кесаєва. Тернополянин отримав серйозні відступні, частку у новому бізнесі та права керуючого партнера у товаристві “Мегаполіс-Україна”, яке стало монополістом на ринку сигарет України. Компанія має мільярдні обороти та, на відміну від відомого тернопільського мережевика Демкури, є найбільшим платником податків на території Тернопільщини. За сотні мільйонів податків з бізнесу Яреми ремонтуються комунальні дороги і вулиці та отримують зарплату тернопільські чиновники. Ще задовго до місцевих виборів у приймальні бізнесмена можна побачити багатьох відомих тернопільських політиків, які прагнуть заручитися його фінансовою підтримкою.
5-6(-,6). Гадз Петро, голова правління “Бучачхлібпром”;
Чайківський Іван, гендиректор корпорації “Агропродсервіс”
Після падіння агрохолдингу Гути перші ролі в аграрному лобі відіграють Гадз і Чайківський. Звичайно, до масштабів “остапа бендера” з Васильківців їм ще далеко, однак саме вони формують острівець стабільності на розбурханому дефолтами аграрному ринку. Це робить їх впливовими гравцями напередодні місцевих виборів. Люди тягнуться до великих грошей та відносної стабільності. Не випадково Чайківського з поміж інших політиків розглядали претендентом на посаду голови Тернопільської ОДА.
7(4). Гуда Ігор, директор ПП “Креатор-буд”
Незважаючи на кризу, молодий будівельник не зупиняється в освоєнні нових будівельних майданчиків. Завзятість Гуди – непоганий сигнал для інших операторів ринку, які дещо знизили активність будівельних робіт. У цьому він значно випереджає консервативного за способом ведення бізнесу Василя Лила з “Тернопільбуду”.
8(7). Барна Степан, голова Тернопільської облдержадміністрації
Наразі Барні-політику важко дається робота Барни-адміністратора. Прагнення зробити гарний піар та зарекомендувати себе розбивається на стадії практичного втілення обіцянок. Часом із незалежних від голови ОДА причин. Так сталося зі “стіною Яценюка”, терміни здачі якої переносили кілька разів.
9(-). Джоджик Ярослав, голова правління ПАТ “Опілля”
Місцевий олігарх початку 2000-их поступово повертає позиції. Налагодив успішний пивний 
бізнес, володіє ексклюзивним доступом до першої кнопки місцевого телебачення – ТВ-4. Через колишнього топ-менеджера нардепа Пастуха повернув канали комунікації з київськими пагорбами. Напередодні місцевих виборів володіє фінансовими, медійними та політичними ресурсами, щоб здобути контроль над мерією та Білим домом.
10(2). Надал Сергій, міський голова Тернополя
У мера – найнижче місце в історії нашого рейтингування. Історія зі скандальним 
затриманням Володимира Камінського значно послабила позиції Надала в системі владних координат. Свобода його дій напряму пов’язана зі змістом свідчень, які правоохоронці “витягнуть” з Камінського. Очевидно, ця справа супроводжуватиме мера до дня виборів, який може стати кінцем щасливої казки. Об’єктивно, Надал має більше шансів програти, ніж перемогти на мерських перегонах. А якщо запровадять двотурову систему, то йому саме час писати три записки наступному власнику кабінету на Листопадовій.
Loading ...