Конфлікти на релігійному грунті, які точилися в містах і селах Західної України наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, давно забуті. За винятком кількох “гарячих точок”, у більшості громад греко-католики і православні (усіх конфесій) мирно співіснують і співпрацюють. Схоже не всім це довподоби. Активний в мережі Інтернет священник УАПЦ Євген Заплетнюк вдався до відвертих образ та звинувачень вірних УГКЦ.

Коментуючи масові акції молодіжних християнських організацій цей діяч написав статтю “Католицький театр абсурду: пограємось у Спасителя.”, опублsковану на сайті bogoslov.org

Ось деякі цитати з тексту, який з’явився в Чистий тиждень перед Великоднем:

“Треба розуміти, що в рамках Церкви будь-які форми гри та театральності категорично заборонені. Звісно, маю на увазі справжню Церкву Христову, а не її численні людські підробки та модифікації. Суть Євангелії – в її аскетизмі, простоті та прозорості. В істинній Християнській общині категорично засуджується будь-яка штучність та награність. Тут недоречні ні пафос, ні лицемірство. Багато відповідальних, і не побоюсь слова, професійних священнослужителів не допускають до використання у своїх храмах навіть штучних квітів та синтетичних свічок. Бо з одного боку вони дійсно можуть якось прикрасити церкву, але з іншого – несуть у собі брехню, лукавство та мертвечину. Богу ми повинні давати все найкраще. Тож зовсім невипадково театральних акторів у давнину хоронили нарівні з самогубцями – поза межами християнських кладовищ, без молитви та прощення.

Нинішні намагання молодих людей публічно погратись у Христа, на мою думку, мають вигляд неймовірного богохульства, і є страшною зневагою святині. Принаймні, в нашій українській традиції подібні речі завжди сприймаються саме так. Особливо жахає те, що такі акції організовує офіційна церковна влада, а основними акторами у них є семінаристи, студенти богослови. Тобто, майбутні священнослужителі, які вже з юнацьких років привчаються до низькопробної та псевдоцерковної театральщини. Нині вони роблять це самі, а вже завтра будуть вчити цього свою нещасну паству. Така діяльність надзвичайно шкідлива для кліриків…

На превеликий жаль, представники уніатської церкви з кожним днем все більше відходять від апостольської чистоти віри, вперто застосовуючи в практиці речі, що древньою церквою не схвалювалися. Вони легковажно підмінюють духовність душевністю, без жодних докорів сумління граючи на людських емоціях. За вченням Святих Отців, це надзвичайно небезпечно для духовного здоров’я як самих маніпуляторів, так і їхніх потенційних жертв…”

Редакції “За Збручем” хочеться вірити, що такі тяжкі звинувачення є думкою окремо взятого клірика, а не цілої УАПЦ. Ми будемо стежити за розвитком цієї теми.

На фото: Євген Заплетнюк “в миру”