Світ

Американські “Джавеліни” в Україні. Це перемога?

“Джевеліни”, про які велося стільки розмов на різних рівнях, уже в Україні. США підтвердили поставку Києву 37 ПТРК і 210 ракет. В даному випадку стосовно Америки не можна вжити образну характеристику керування високотехнологічним  “Javelin”: (“Вистрілив – і забув”). Американці обумовили поставку рядом застережень, зокрема, тим, що ПТРК перебуватимуть під пильним контролем американський військових, і їх не розташовуватимуть на лінії зіткнення – чи щоб надміру не дратувати росіян (водночас спонукаючи їх до потрібних США кроків), чи через досвід підозрілих пожеж на українських складах – ану раптом на якомусь з них знову бабахне, а поки там горітиме і тлітиме, бажані для багатьох “Джевеліни” без зайвого шуму кудись перемістяться… Все ж, в Україні поставки вважають перемогою, знаком підтримки наших позицій найсильнішою країною світу. Хоча більшість експертів схильні вважати, що надання ПТРК має більше політичний, ніж військовий характер.

“Перли” російського директора

Поняття “професійної деформації” – це коли набуті на роботі звички накладають незгладний відбиток на людину. Це явище, в першу чергу, прийнято пов’язувати з колишніми правоохоронцями, працівниками ВТУ, тобто тими, кому тривалий час довелося стикатися з важким людським матеріалом. Іноді трапляються справжні казуси. Один із студентів Ухтинського технічного університету (Росія) виклав на YouTube відео, на якому директор інституту-підрозділу університету Васілій Завьялов “ощасливлює” студентів тим, які порядки він має намір встановити в гуртожитку. Суворі, м’яко кажучи, порядки. Ніяких комп’ютерів у кімнатах, лише тумбочки й табуретки. Ось ще декілька перлів пана директора, так би мовити, “в натуре”: “Рот вы должны открывать только тогда, когда кушаете”; “Захожу в комнату – вы, вместо того, чтобы делать уроки, голых баб рассматриваете или в карты играете”. Про якісь санкції щодо новітнього “унтера Пришибєєва” наразі чути не доводилося…

Україна

Побиття нардепа Найєма: “мажорний беспрєдєл” помилився адресою?

Побиття нардепа Мустафи Найєма сколихнуло соцмережі й стало часто повторюваним сюжетом на телебаченні. Видовище, справді, було, скажімо так, динамічним. Зовні видається, що кривдник Найєма грубо порушив ПДР, а потім так само грубо “наїхав” на народного депутата, потурбувавшись про те, щоб створити собі “чисельну перевагу”. Після того, очевидно, довідавшись, що зовсім  без наслідків для нього ця справа не залишиться, подався в Азербайджан. Трьом його спільникам суд присудив різні види домашнього арешту, а от головного персонажа “махача” Магомеда-Аміна Саїтова правоохоронці Азербайджану таки затримали, і вже розпочата процедура його екстрадиції в Україну.  Ще один епізод “мажорного беспрєдєлу”, який цього разу, можливо, трохи помилився адресою? Наразі сам Найєм попросив надати йому охорону через погрози на його адресу.

Що не зробила держава – зробили люди

У Києві затримали бразильського легіонера. Затримала група молодих людей. Варто уточнити: мова йде не про футбольну зірку, в якого шанувальники прагнули взяти автограф. Заняття у бразильця на ім’я Рафаель Лусваргі, за великого бажання, можна прив’язати до футболу прізвиськом “бомбардир”, однак він відзначився не на прямокутнику поля, а… як мінометник в лавах терористичної “ДНР”. За ці свої подвиги бразилець був “відзначений” вироком українського суду 13 роками ув’язнення. Однак далі сталося те, що політичний оглядач Дмитро Гнап охарактеризував як розвал державного апарату. Заплутавшись у тому, який саме суд уповноважений судити далеко не нашого amigo, українська юстиція, врешті-решт, просто випустила його на волю. СБУ теж після того не виявляло до “гостя з Ріо” надто великого інтересу, отож колишній бойовик проживав на території Голосіївського монастиря, навряд чи переймаючись питанням спокути гріхів. Спосіб, у який був затриманий Лусваргі, можливо, не назвеш юридичним, однак, зважаючи на дивну поведінку державних органів, був, мабуть, єдино можливим.

Величезний чорний котяра в українському футболі

Між президент ФФУ і народним депутатом Андрієм Павелком і віце-президентом УЄФА Григорієм Суркісом, схоже, пробіг величезний чорний котяра. На закиди Г.Суркіса про надмірну політизацію українського футболу нинішній шеф ФФУ довів, що він сам не страждає на амнезію. За словами А.Павелка, “Г.Суркіс на посаді президента ФФУ, був народним депутатом, агітував за СДПУ(о) разом з київським “Динамо” і збірною. Також він агітував за блок “Не так!” разом з головним тренером збірної Олегом Блохіним, а ще роздавав по федераціях м’ячі з написом “За Януковича”… Ми знайшли ці реліквії й роздамо їх всім бажаючим – для розуміння того, хто привів політику в футбол і хто займався політикою в футболі. Не знаю, що об’єднувало Суркіса і Януковича в той час – може, любов до унітазів… Один любив золоті унітази, другий розпочинав свою бізнес-карєру в сантехніці. Але – це їхнє особисте життя, не буду коментувати”, – підсумував А. Павелко.

Тернопілля

Небесні сили і людські гріхи

До одного з храмів Кременця залетіла кульова блискавка. Вибухнула, налякавши присутніх, і зникла. Досі чіткого пояснення цьому явищу немає. Втім, у церквах  бувають  й інші відвідувачі, і пояснення їхнім візитам – цілком очевидні, оскільки після них у храмах недораховуються цінностей. Такі випадки трапляються куди регулярніше, ніж візити кульової блискавки. Інша кременчанка, заставши знайомого зі сторонньою особою, не стерпіла такого афронту й заходилася гамселити конкурентку всім, що потрапило під руку. Потрапило ж під оту руку багато що: металева труба, лопата, вила (а може… та ну її до біса, оту політику!). Лікарям залишилося лише констатувати смерть невдачливої суперниці. А вболівальники “Ниви”, мабуть, настільки пройнялися дискусіями в студії “Великого футболу” щодо призначення пенальті, що втратили усіляку довіру до арбітрів, внаслідок чого одному з них довелося рятуватися від розлючених фанатів втечею. Цього разу стюарди і правоохоронці у Вишнівці діяли досить грамотно і чергового суду Лінча не допустили…

Ігор Дуда