Якось один з членів Сенату Конгресу США, торкаючись непослідовної та суперечливої тактики свого опонента, описав її таким чином: “Не можна в одному місці закликати енергійно гасити пожежу і тут же, зовсім поряд – підбурювати до пошкодження пожежних машин, вогнегасників та гідрантів”.

Ця історія пригадалася мені, коли читав передноворічні застереження щодо використання піротехнічних засобів, а вже пізніше, 31-го числа звечора чув спорадичні вибухи, які опівночі переросли в суцільну канонаду…

Вже декілька років у місті начебто діє заборона на використання усілякої гучної піротехніки та феєрверків. Вони – прояв і супутник стану бурхливої радості, не зовсім доречного (чи зовсім недоречного) в ситуації, коли на сході країни фактично йде війна, на якій майже щодня гинуть і зазнають поранень українські вояки. В тому числі –  й наші краяни.  “Жоден свідомий громадянин не буде використовувати піротехніку, коли в країні йде війна”, – стверджує на сайті фахівець з психотерапії. Але усвідомлене дотримання цієї заборони було б можливим лише за однієї умови: якби ми були єдиним народом, об’єднаним як спільною метою, так і  спільною бідою. Однак втовкмачити це здебільшого молодим цинічним бовдурам, що сповідують суто споживацьке ставлення до життя і прагнуть лише “оторваться” й  “погудеть” за найменшої нагоди, є практично безнадійною справою. А оскільки згадане поняття “єдиний народ” залишається лише мрією ще вцілілих ідеалістів-романтиків, а  насправді ми нині радше є розрізненими племенами та “групами за інтересами”, за дотриманням “табу на піротехніку” мали б стежити правоохоронні органи, які представляють владу. Оперативно  реагувати на порушення і  належним чином карати винних. Та ось деякі коментарі відвідувачів різних  сайтів: “Всюди бидлота гатила, по всьому місту”, “В нас на Дружбі як подуріли з цими салютами!Так бахкало, що аж вікна дзвеніли!” (“бахкало” тут, за злощасним  “Березолем”, ще й увечері 1 січня – І.Д.)   ,   “Якесь вар’ятство з тими салютами… Чому міська влада дозволяє торгувати ними?”, “На ринку як мандаринок повно феєрверків…і вони стежать?”. Задля об’єктивності – зустрів і такий коментар:”Ну, тоді і Новий рік треба заборонити. Всім постити до кінця АТО!”.

Якщо усілякою піротехнікою справді торгують – то неодмінно знайдуться й покупці. Попит і пропозиція, як правило,  живуть у гармонії.  Тоді постає запитання: чому торгують? Ну, звісно, чому: задля святої справи – отримання прибутку. Але яким чином: через чийогось  недогляд чи з чийогось таємного благословення? Судячи з акустичного фону вечора 31 грудня, торгівля йшла непогано. На взаємне задоволення продавців і покупців. Мабуть, обіцяні штрафи, у порівнянні з вірогідними баришами, здаються несуттєвими “побічними втратами”.  То що ж виходить: влада встановлює заборону (цілком доречну) і водночас дивиться крізь пальці на її порушення? Тобто, чимось уподібнюється згаданому на початку американському сенатору.

Ігор Дуда