Головна біда майже всіх наших голів-кандидатів – відсутність стратегії розвитку міста. Відсутність стратегічного бачення перспектив і напрямків руху. Всі запропоновані, т.зв. основними кандидатами, проекти можна охарактеризувати, або, як латання Трохимової свитки, або примірянням жабо до засмальцьованої куфайки.

Один львівський чиновник від архітектури сказав, що останніх 70 років Львів розбудовувався, як велике село. Я б додав, що так само і розвивався. Це ж стосується, у повній мірі, й Тернополя.

Коли уважно придивитись до хронології забудови Тернополя, легко помітити взаємозв’язок: кухня (промислове виробництво) – спальня (житлові масиви у первісному їх розумінні). Вітальня (культурний центр) – відсутня напріч.

Найінтенсивніше будівництво 60-70р.р. минулого століття: «Ватра», «Комбайновий» – Дружба, Східний; БПК – ближній БАМ; «Оріон», «Сатурн» – дальній Бам, Аляска. Звичайно, з певними умовностями і винятками, що лише підтверджують правило.

В той час, потреба у синтетичному, гармонійному розвитку міста немала запиту. Слова гармонія і комфорт – були чужими у тогочасному лексиконі.

Архітектурну моду диктували потреба у житлі та типовість пропонованих проектів. Згадаймо «З легким паром». Були якісь спроби натяку на оригінальність, які жорстко присікались.

Ця, з дозволу назвати, архітектурна культура плавно переповзла у сьогодення.  У найгірших її проявах.

Я не є фахівцем у сфері архітектури й містобудування, але ті будівельні «ляпи» при ущільненні забудови, комплекси будівель не прив’язаних до цілісного ансамблю кварталу, чи, навіть, мікрорайону впадають у вічі й неспеціалісту.

Майже зруйновано історичний центр міста.

Генеральний план забудови – зайвий тому доказ. Направленість екстенсивного розвитку – очевидна. Так само, як і відсутність відчуття цілісності.

А все тому, що цим займались люди у яких інший, не урбаністичний, склад розуму. Тому вийшло так, як вийшло. Замість цілісних, розрахованих на перспективу, архітектурних ансамблів сучасного міста – набір типових (хай, навіть, модернізованих) «чвураків» з елементами «соцкультбиту».

І вони хочуть «робити Тернопіль європейським містом». Його не треба «робити» – він і так ним є.

Головне не перетворити його на новітній Шанхай, чи Терноп-Сарай.