Європейська партія, Партія захисників Вітчизни, партія “Народна Самооборона”, “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” ,”Реформи й порядок”, “Громадянська позиція”, “Наша Україна”, “Народний рух України” і “Фронт змін” створили “Комітет опору диктатурі в Україні”. Здавалося б плескаймо в долоні і биймо «брава», як любить говорити наш «галицький світоч». Може б так і зробили. Якби не подальший розвиток подій.

.

Здалека КОД нагадав мені «славну братську могилу НУНС» з додаванням «Батьківщини». Відчуваю – через зуби, але погодились. Керувати тим КОДом, як я зрозумів, буде «колективний розум». Вже одне це мало б насторожити. Важко чогось доброго чекати від такого «розуму». Проте, й з цим погодимось. Чого не зробиш заради спільної справи?

Не будемо торкатись так званого електорального впливу кожної окремо взятої партії, бо, нехотячи, можемо образити якусь, Господи прости, політичну силу. Домовились діяти спільно, і на цьому спасибі.

Та на етапі саме діяльності вже почали виникати певні тертя. Чи спільна ця справа – Тимошенко з в’язниці виручати? Якщо спільна, то чия? У який спосіб і коли?

І вже почулися заклики з КОДу про створення єдиного списку на вибори, знаючи, що більш як вірогідно, об’єднання до виборів допущені не будуть. Це, я так розумію, підштовхування «Батьківщини» й «Фронту Змін». Інші, визнаючи, що у діях Тимошенко немає складу злочину, а я б додав – відсутня навіть подія, тим не менше, пророкують їй тюремне ув’язнення. Згоден, а кому вона на волі потрібна? Випустять її і що робити з колективним розумом? Кому ВІН буде потрібний?

Юлія Володимирівна – політик жорсткий і любить порядок. У всьому. А де сім няньок там… ви знаєте що. Тим більше у період протистояння. Знову, як вони собі думають, на «підтанцьовку»? Чи погодяться? Тому – хай краще сидить.

Цинічно – але правда.

На цьому етапі розвитку подій гра, саме гра, у демократію – розкіш неприпустима. Втягуючись у неї, можна за, на загал, правильними й справедливими демократичними гаслами не помітити загрозу. Хто вам сказав, що супротивна сторона – такі ж демократи як ви і хід думок у них подібний до ваших? У них свої правила і методи ведення цієї гри. Дещо з тих правил вже встигли продемонструвати. Далі може бути ще «веселіше».

Зі скорботою слід констатувати, що мутований ген некрофільства від НУНС передався і новонародженому КОДу. Знову чути ті самі слова про позірну єдність, заклинання протидії сваволі влади, протестні марші і мітинги. А чого ще чекати від політиків, котрі десятиліттями перебувають, у той чи інший спосіб, при владі? Це єдине, на що вони здатні.

Створюючи КОД, слід було виробити чітку програму дій. Не на найближчі дні і тижні, а на місяці і, принаймні, рік. Уявимо собі, що протести вдалися, влада відставлена. І що далі? А знову марудні дискусії про те, яким шляхом належить рухатись Україні, у якому напрямку і у який спосіб. Не кажу вже про внутрішні протиріччя, які роздирають членів КОДу. Говорити всерйоз про якийсь вплив на суспільну свідомість деяких з політичних сил, що входять в КОД не доводиться. Це такі ж політичні сили, як і тисячі громадських організацій з головою та скарбником  у своєму складі. Амбіції ж лідерів – неосяжні.

Знову ми загнані у глухий кут. Загнані самими собою, своєю громадянською апатією та байдужістю. Чекаємо, що хтось зробить нашу роботу замість нас. Вже такого не буде. А коли й зроблять чи будемо ми з тої роботи тішитися? Чи знову будемо нарікати на те не так і то не те?

Думаймо!!! І робім. Самі робім!

Олег Мартинюк