Вибори закінчились – життя ні. Навпаки, саме зараз розпочинається все найцікавіше.

Гарячим слідом, зробимо намагання,бодай, у вигляді тез, стисло і лаконічно проаналізувати результати цих виборів.

Звичайно, глибший аналіз можна буде зробити дещо пізніше, після оголошення повних офіційних даних.

Розпочнемо, ясна річ, з виборів міського голови.

Як відомо, на цю посаду претендувало 16 осіб. Чи багато це? Як на мене – ні. При тому розмаїті політичних вподобань міщан – самий раз.

Тут одразу хочу сказати, щоб не було різного роду недомовок, я є прихильником партійної системи висування кандидатів. Поясню чому. Всі діючі політики декларують свою відданість ідеям демократії та розвинутого громадянського суспільства. А таке суспільство передбачає структуювання, в тому числі, за політичними вподобаннями.

Нарікання з боку окремих кандидатів на відсутність можливості само висування, чи висування, так би мовити, громадою міста, з моєї точки зору, є нічим іншим, як намаганням уникнути відповідальності у разі провалу на посаді міського голови. Як це не парадоксально, система само висування, висування громадськими організаціями, трудовими колективами і т.п. – є найбільш БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОЮ системою. Я також є прихильником двох турів виборів міського голови. Це моя приватна точка зору і з нею можна не погоджуватись.

Тим не менше.

Попередні результати, й результати проведених екзит-полів явно виділили три основні групи претендентів.

Група аутсайдерів. Це ті,хто не дотягнув і до 1% підтримки. Їх мотивацію участі у виборах, дасть Бог, розглянемо іншим разом. А вона у них є.  У кожного своя. І не менш цікава, ніж у інших.

Група розчарованих. Особливо помітним їх розчарування було у ніч виборів під час прямих ефірів на телебаченні. Вони ще не до кінця усвідомлювали, що все закінчилось, вибори минули, попередні підсумки підбиті, дива не станеться. Прострація в очах й німе питання на устах: Як так?

Група фаворитів. Ті, кого призначили ПЕРЕМОЖЦЯМИ. Призначили самі, їх штаби, оточуючі, продажна преса. Вони об’єднали в стократ посилені почуття двох попередніх груп додавши до них свої особисті. Перемога була на відстані витягнутої руки, вже, здається, приємно лоскотала долоню і …раз, як та блудлива дівка, уже в іншого на колінах. Сука. Їм найважче змиритись з результатами. І це – зрозуміло.

В другій частині зупинимось докладніше на кожній кандидатурі, для початку, Групи фаворитів, бо, самі розумієте, результати перших двох груп перебувають на межі статистичної похибки. А хтось з кандидатів може образитись за вільність розміщення себе любимого не у тій групі. Будемо мати клопіт.