Кров бухкає у скронях. Зараз, зараз це має статися. Він здійснить те, що задумав.  Він довго готувався до цього. Цей виродок не має права ходити на землі. Не має …

Виродок тим часом сидить у клітці з двома поліцейськими по обидва боки і спокійнісінько жує жуйку.  У нього такий вираз обличчя, наче він знічев’я зайшов подивитися на якесь зібрання людей і через мить вийде.  Час від часу до нього повертається адвокат і щось говорить йому, а він киває головою. Він спокійний і впевнений у твердості своїх позицій. Поки що на процесі не відбулося нічого такого, що вивело б його з рівноваги.

Звіряче вбивство 16-літньої дівчини шокувало невеличке містечко, де таких злочинів не було споконвіку. Юнка пішла на дискотеку і не повернулася. Її знайшли на другий день. Зґвалтованою. Задушеною. Із вичавленими із орбіт очима.

Містечко, де практично кожен знав кожного, охопив жах. Поширилися чутки про маніяка, тим більше, що в ніч, коли було скоєно злочин, стояв повний місяць. Декілька днів поліція працювала у посиленому режимі, і нарешті із розрізнених, подеколи суперечливих даних почав вимальовуватися нечіткий портрет злочинця. Його затримали, коли він збирався сісти на поїзд. Зійти, очевидно, збирався не на наступній станції…

Акт розтину, підписаний судовим експертом… Численні розриви … На шиї сліди странгуляції… Шкіра під нігтями…

«Це твоя шкіра, сволото», – думав він, вдивляючись у самозадоволену до дебілізму фізіономію у клітці – Він несподівано шумно видихнув так, що його дружина, що заклякло сиділа поруч, аж здригнулася. Він заспокійливо поклав їй руку на коліно.

Настя була їхньою єдиною дитиною, і вони буквально молилися на неї. Дівчинка зростала жвавою, допитливою і товариською. Щораз, йдучи кудись з дому, вона цілувала його у щоку.  Він раптом нервово провів по щоці рукою, наче відчувши знайомий дотик – того проклятого вечора вона теж його поцілувала.

– Що? – перепитав він, побачивши звернений на нього погляд адвоката і його губи, що ворушилися.

– Що ви запитали?

– Скажіть, ваша донька часто поверталася додому пізно?

– Ні, дуже рідко.

– І ще одне. Вона сварилася із своїми знайомими?

– Ні…, – глухо відповів він, – її виховували в любові.

Він сів, відчувши, як його гріє річ, закладена за пояс, і здивувався, як може гріти звичайна залізяка.

Пістолет Макарова. На вигляд – наче  двоюрідний брат німецького «Walther PPК». Калібр 9 мм, місткість магазину – 8 патронів. Дальність прицільної стрільби … До дідька дальність. І до дідька прицільна стрільба. Він стрілятиме з відстані півтора-два метри. У виродка не буде жодних шансів уціліти. Лише б Макаров не підвів… щось надто вже його нахвалював тип, у якого він його купив, не особливо торгуючись. Від цих кавказців можна чекати чого завгодно.

Він знову глянув на підсудного, як звір з клітки дивиться на свого наглядача. Той перестав жувати жуйку і вп’явся очима у судмедексперта. Стривай, що це він говорить?  Шкіра під нігтями … належить … із стовідсотковою вірогідністю … звідси висновок.

Він бачив, як зіщулився і згорбився при цих словах підсудний, як поволі опустилася додолу його голова. Але вже за мить, тривожно озирнувшись, той випростався: треба грати роль ображеної невинності, а фігура, згорблена під тягарем доказів, дуже погано слугує цій меті. Адвокат знову повернувся до нього і щось нервово заговорив. Цей дорогий адвокат, він це добре знає. Та байдуже. З одного боку –  дорогий адвокат, а з іншого – куля калібру 9 мм. Дві кулі. Три. Ціла обойма. Він не скупитиметься. Для хорошої людини нічого не шкода.

– Встати! Суд іде!

Чорт забирай, не вистачило лише, щоб пістолет випав зі штанів. Треба встати якомога повільніше. Ось так.

Іменем … визнати винним … до 15 років … з відбуванням … Вирок може бути оскаржений …

«15 років  – громовицею пролунало в голові. Через 15 років тобі, виродку, буде … буде тридцять сім. Самий розквіт. Ти будеш повен сили і зможеш ще когось перестріти … після дискотеки. Зможеш… Зможеш, якщо … якщо я тобі дозволю…»

Тепер треба впіймати момент, коли поліцаї повернуться спиною, щоб надягти на виродка наручники, швидко підійти і … Боже, чому ж так бухкає  у скронях …  Ясно чому – не щодня ж хочеш, прагнеш прострілити чиюсь голову. Та так, щоб – мозок на стіні. Разом з кров’ю. А череп – на друзки.

Постріл, що пролунав у закритому приміщенні, скидався на вибух гранати. Але куля дзенькнула в сталевий прут і зрикошетила в стіну. Та нічого. Їх у обоймі ще сім. Він кинув погляд на виродка. Той закляк на місці, дивлячись на нього сповненими жаху очима. Рот його був широко відкритим. Ось туди другу кулю, туди … в цю пащеку.  Клац! – зрадливо клацнув замість пострілу бойок. Він знову натиснув на спусковий гачок. – Клац! Осічка!

Наче в тумані він відчув, як його хапають і валять на підлогу чиїсь міцні руки, відчув, як його власні руки заламують за спину. А далі збайдужів до всього.

Віктор Р. відбуває 15-річний термін ув’язнення за зґвалтування і вбивство.

Сергій Н. відбуває 5-річний термін ув’язнення за незаконне зберігання зброї і спробу вбивства.

На могилі Насті Н. в осінню пору квітнуть хризантеми.

Ігор Дуда