Робочі місця, розвиток інфраструктури та надходження до місцевих бюджетів обіцяють громадам та селам на берегах Дністра – там, де хочуть побудувати каскад із шести гідроелектростанцій. Та ініціатори будівництва – ПАТ «Укргідроенерго» і місцеві чиновники озвучують тільки вигоди для населення і не говорять про негативні наслідки такого будівництва, як для екології , так і для людей. У цьому переконалися представники громадських та екологічних організацій, які взяли участь у зустрічі офіційної делегації представників місцевого самоврядування та громадських організацій Тернопільської області 26 січня на Дністровській ГАЕС у Чернівецькій області.

– Зустріч ця була ініційована «Укргідроенерго» і делегацію від Тернопільщини очолив заступник голови ТОДА Іван Крисак, – розповів Іван Ковалик, представник ВО «Вільні люди», керівник Самооборони Майдану Тернопільщини. – Мета зустрічі була в тому, щоб показати для представників органів влади місцевого самоврядування, які живуть вздовж Дністра де планують будувати ГЕС, всі позитиви, які ці місцеві громади отримають від будівництва. Приймали нас представники «Укргідроенерго», депутати Чернівецької обласної ради від фракції «БПП». Ми почули багато хороших від них слів, проте вся інформація подавалася дуже однобоко і, фактично, жодні ризики не були озвучені. Зустріч провели, щоб розвинути кампанію по лобіюванню ГЕС вже конкретно у громадах на Тернопільщині. Іван Крисак навіть зазначив, що він готовий братися за організацію даного процесу за участю представників «Укргідроенерго», ОДА, які будуть об’їжджати громади і переконувати людей в тому, що будівництво потрібне. Ми вважаємо цей підхід неправильним, тому що всі говорять про позитиви, але ніхто не хоче акцентувати увагу на ризиках. Є й інша проблема, пов’язана з тим, що ми почули думку місцевих адміністрацій, які йдуть по вертикалі, і жоден не виступав проти будівництва ГЕС. Більше того, в кулуарах, коли ми були на підприємстві, всі говорили, що це чітка партійна лінія, вказівка, яку спустили для того, щоб вони переконали сільські, селищні, міські ради, щоб на сесіях були прийняті відповідні рішення. Таким чином вони, можливо, хочуть обійти результати голосування на сесії Тернопільської облради. Ми виступаємо за те, щоб до цього процесу спілкування з громадами були долучені і представники інших структур, які мають застереження щодо будівництва і його наслідків.

Які ж саме наслідки для екології та населення матиме спорудження шести гребель на Дністрі розповів Олександр Степаненко, виконавчий директор екологічної громадської організації «Зелений світ».

– У середній течії Дністра передбачається спорудження шести гідроелектростанцій: п’ять греблевого типу і одна дериваційного, – каже він. – Верхня гребля має постати біля села Вістря Монастирського району – це якраз початок Дністровського каньйону, тієї території, яка входить у межі Національного природного парку «Дністровський каньйон». Весь лівий берег річки підпадає під охоронний режим Національного природного парку, де апріорі будь-яке будівництво, будь-яких ГЕС неможливе. Нижня гребля – це також територія нашої області, також Дністровський каньйон, це новостворена Мельнице-Подільска територіальна громада. Біля кожної греблі заплановано підйом води на рівень 8-9 метрів, а це неминуче затоплення берегів. Оскільки всі села, так історично склалося, розташовані в річковій долині, то це неминуче підтоплення вулиць, городів, будинків і відселення людей. Лобісти цього проекту мабуть сподіваються, що їм вдасться або викупити ці землі або вольовим порядком переселити людей, що робилося під час будівництва першої Дністровської ГЕС. Тоді 65 сіл Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької областей зазнали затоплення і людей відселили. Тепер нема такого села, як Бакота, Ушиця. В чому ризик для екосистемо Дністра? Зупиниться течія. Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення. Завдяки швидкоплинності і добрій аерації з нечистотами, і комунальними, і сільськогосподарськими, і промисловими, Дністер ще більш-менш справляється. Дністру і зараз важко, на ньому знаходяться вже три греблі: дві у Новодністровську і одна в Дубосарах –  це найбільша у Європі гідроакумулююча станція. І там на середньому Дністрі не йдеться про річку у природньому стан, річка зупинена у своїй течії. До того ж, гігантське Дністровське водосховище поступово замулюється. Дністер – від природи каламутна річка і весь намул залишається у водосховищах. Рано чи пізно Дністровське водосховище своє існування, як резервуар води припинить, воно все буде заповнене намулом. Скільки метрів цього намулу там зараз ми не знаємо. Дуже великим ризиком є те, що впродовж останніх 10 років ми спостерігаємо зниження водності всіх річок в Україні. В останні два роки басейн Дністра досяг критеріїв маловоддя. Будь-яке техногенне втручання лише порушує спроможність Дністра до самоочищення. Якщо річку перетворимо на каскад із шести нових ставків, рано чи пізно вони будуть замулені, спроможність води до самоочищення буде зменшуватись, і той намул, та вся органіка, яка буде залишатися на дні водосховищ будуть слугувати потужним джерелом виділення метану –  найпотужнішого парникового газу. Одна з ГЕС на Возилівській петлі запланована дериваційного типу. Рівень Дністра буде піднятий на 9 метрів і річка на тому великому меандрі, на якому стоять 6-7 сіл Івано-Франківської і Тернопільської областей, буде кинутий у трубу, тобто все русло, на якому є села Монастирок, Уніж опиняться без води. Як це виглядатиме можна побачити вже зараз – достатньо в період літнього маловоддя поїхати нижче другої греблі у Новодністровську і подивитися як там виглядає Дністер – це невеличкий потічок, а не могутня річка.

На думку громадських активістів, які нещодавно об’єдналися у рух «Вільний Дністер», для місцевого населення вигоди від будівництва ГЕС будуть мінімальними. Але проект передбачає освоєння величезних коштів, які Україна отримає в кредит з-за кордону. Йдеться про 1 мільярд 100 мільйонів євро для побудови ГЕС не тільки на Дністрі, а й інших річках. Тож, на цьому наживуться, насамперед, найвищі чини у державі і ті, хто буде дотичний до будівництва та згодом продажу електроенергії.

Ольга Трач

Фото автора