Протягом двох тижнів близько 40 юнаків-скаутів, розділившись на три команди, стояли табором поблизу Кременця на Тернопільщині, відтворюючи побут вояків УПА та імітуючи бойові дії. У Пласті цей чисто хлоп’ячий табір з військовим ухилом називають “великою грою” і вважають особливо екстремальним, допускаючи в нього лише підготовлених юнаків.

ПластПід спостереженням дорослих вихователів скаути у віці 15-18 років рили окопи, маскували засідки, реставрували повстанські притулки і грали у війну.

“Це було цікаво, коли спиш собі в бліндажі, і раптом:” Аля-а-арм! “(Тривога – ред.) Петарди, все вибухає, починаєш захищати свій окоп”, – із захопленням згадує Дмитро.

У таборі юнак відкрив для себе, що влітку на вулиці можна спати і без намету, якщо захиститися від роси тентом.

Однак більшість пластових таборів мирні і не мають відношення до військової справи.

Приміром, в “Золотій булаві” хлопців вчать бути лідерами. Дмитро розповідає, що коли він очолив пластовий курінь, йому не вистачало впевненості в собі, щоб керувати людьми.

“Коли я бачив перед собою велику юрбу юнаків, у мене трусилися руки і коліна”, – згадує він.

Психологічні тренінги в таборі, де пластунів навчали прийомам спілкування, тайм-менеджменту та самоорганізації, допомогли юнакові стати впевненішим.

Один з таких тренінгів – оцінка від своїх однолітків. Щодня учасники табору один одного хвалять за успіхи і відверто, без образ, обговорюють недоліки. Саме це, розповідає Дмитро, допомогло йому побачити збоку свої недоліки і виправити їх.

В інших таборах, які організовуються в різних куточках України, українські скаути ходять в походи, їздять на конях, стріляють з лука, літають на дельтапланах, плавають у човнах, вивчають краєзнавство та історію.

Наприклад, 22 червня в Криму почне роботу восьмиденний історично-краєзнавчий табір “Князівство Феодора”, який буде також включати спортивний етап на мисі Айя. Ціна участі в ньому відносно низька – 500 грн. Але поїхати туди можуть не всі.

Першу скаутську присягу українські пластуни принесли ще в 1912 році – всього через п’ять років після того, як британський воєначальник Роберт Баден-Пауелл заснував скаутський рух.

Зараз, за ​​словами Дмитра Колесника, голови крайової старшини Пласту, ця організація налічує більше 5000 членів в Україні та трохи менше – за кордоном, серед української діаспори.

Пласт, відомий як національно-патріотична організація, заявляє про свою відосібленість від політики і позаконфесійності. Виховання молоді, сказав ВВС Україна пан Колесник, відбувається на основі християнської моралі, в таборах є ранкові молитви, однак ходити чи не ходити в якусь церкву – справа самої дитини та її батьків, говорить він.

Більшість осередків знаходяться на Західній Україні, але в останні роки Пласт активно розвивається і на Сході і Півдні. Сім організацій діють на Донбасі (близько 150 пластунів), чотири – у Криму, по три – у Дніпропетровській і Луганській областях.

Часто комірки працюють при школах, де з дітьми виключно на добровільних засадах займаються дорослі вихователі та інструктори, які самі проходять тренінги з педагогіки і психології. Практично вся діяльність організації волонтерська.

Як розповів ВВС Україна Микола Яриновскій, що займається Пластом в Криму, скаути радо приймають нових членів, проте не ставлять своєю метою перетворитися “в організацію типу піонерської”.

Щоб відвідувати табори, діти повинні регулярно займатися в Пласті, ходити на тренінги, освоювати скаутські навички.

Дитина повинна цілий рік займатися, а не просто поїхати в табір відпочити і забути про це. Скаутська система зовсім інша”, – говорить пан Колесник з Києва, додаючи, що для новачків також проводяться заходи.

“У Пласті не можуть бути всі. У цьому відмінність від традиційних таборів відпочинку”, – додає кримчанин Яриновскій.

Волонтерство, на якому грунтується організація, приносить як плюси, так і недоліки. З одного боку, вартість перебування в таборах порівняно невисока і грунтується тільки на самоокупності. Батькам дітей до десяти років, які живуть у приміщеннях, з дахом над головою, двотижневий табір обійдеться в близько 2000 гривень. А табори для старших юнаків та дівчат традиційно облаштовуються в наметах і коштують 350-800 гривень.

З іншого боку, розповідає Яриновскій, кримському Пласту постійно не вистачає вихователів, готових хоч чотири години на тиждень безкоштовно працювати з дітьми. Крім того, волонтерство часто викликає підозру серед батьків, незнайомих зі скаутингом.

“У Криму батькам це важко зрозуміти. Вони всі чекають, коли ж ці пластуни почнуть брати гроші”, – сміючись розповідає Микола Яриновскій.

На проблеми з місцевою владою кримські скаути не скаржаться, хоча й визнають, що вони іноді також з підозрою ставиться до пластунів.

“У мене діти змінюються на очах. Два роки тому старший не підтягувався на перекладині жодного разу, а сьогодні спокійно підтягується 15 разів”, – розповідає кримчанин Андрій Щекун, батько двох пластунів.

Після першого пластового табору молодший син, якому тоді було вісім років, прокидався серед ночі від сліз і говорив, що хоче назад у похід, згадує батько.

Задоволена роботою Пласту і Надія Василівна із Миколаївки на Донбасі, чий 15-річний син Олексій став скаутом у вісім років. За її словами, протягом навчального року вихователі займаються з дітьми раз на тиждень у приміщенні школи, а в теплу пору проводять ігри та навчання на вулиці.

“Такі діти дуже активні, легко спілкуються між собою, легко виходять на контакт з іншими дітьми, підлаштовуються під інші характери”, – розповіла ВВС Україна Надія.

Донецькі скаути регулярно їздять до своїх друзів з Пласту в Крим, Київ і на Західну Україну, куди їх особливо охоче запрошують на Різдво.

“А цього року у нас в Миколаївці по вулиці ходив вертеп. Це для дорослих на Різдво добровільно влаштували діти пластуни”, – розповідає мама.

На запитання ВВС Україна, як вона ставиться до того, що Пласт, незважаючи на свою аполітичність, є національно-патріотичною організацією, Надія емоційно відповідає: “А хіба погано, що діти будуть знати свою рідну, українську? Це не політичне питання, якщо діти вивчають традиції свого народу. Вони виховуються на українських традиціях, які у нас були століттями. Це нормально, так і має бути”.

“Якщо моїй дитині запропонували проводити вільний час активно, щоб не тинятися на вулиці, то я дійсно хочу, щоб він був у Пласті”, – додає вона.

Тим часом тернопільський пластун Дмитро Сиротюк, який був у таборі з військовим ухилом “Легіон”, згадує, що його мама теж “з розумінням” поставилася до бажання сина випробувати свої сили в екстремальних умовах.

“Каже, роби, що хочеш, але завжди радить: якщо холодно, одягайся, будеш мокрий – сушись і так далі. Мама знає, що Пласт – це нормально, і шкоди мені ніякої не буде, – розповідає юнак. – Цей табір досить добре мене підготував. Я зрозумів, що я можу і де моя приблизна межа. Виявилося, що вона досить висока”.

Пласт – відома, але далеко не єдина українська скаутська організація, заснована в 1911 році, яка налічує в Україні більше 5100 членів. Входить в Національну організацію скаутів України. Осередки Пласту діють у 22 областях.

Організація ставить метою всебічне, патріотичне виховання молоді на засадах християнської моралі. Працює на волонтерських засадах.

Членство в пласті ділиться на чотири вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (13-18 років), старші пластуни (18-35) і пластуни-сеньйори (від 35 років).

Пласт діє також в Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США, де загалом налічується близько 5000 українських скаутів.

Пластуни вітаються словом СКОБ, яке містить в собі “важливі прикмети хорошого пластуна”: Сильно, Красиво, Обережно, Бистро.

Джерело: ВВС-Україна