Уже декілька років поспіль хтось офіційно, а дехто таємно вирубують Курянівський ліс, що на Бережанщині. Ще трохи, попереджають екологи, і унікальний Курянівський феномен зовсім «облисіє» і оглянути феноменальні скелі можна буде з дороги. Найгірше, що йде не просто тотальна вирубка старовинних буків, дубів, грабів, ці браконьєри з бензопилами не залишають навіть зеленої гілочки – лише суцільні пні.

Колеса важких машин знищують усе живе. Причому вирубки йдуть з двох сторін, а молодих дерев не насаджують. І сказати точно, на якій площі ведеться вирубка, важко, адже ліс вирубують на декількох значних за площею ділянках. Ділянки неподалік Курянівського феномену займають приблизно площу до 50 га, вважають екологи.

Цей полігон цілком підійде для зйомок фільму «Армагедон», невесело жартують природоохоронці.

Відтак села на схилі гори можуть лишитися без води. – Вирубка здійснюється за 100 метрів від Курянівського феномену, що є геологічною пам’яткою природи місцевого значення, – емоційно розводить руками керівник Екологічного клубу «Край» Галина Проців. – Причому роботи ведуться надзвичайно активно, наслідками стало те, що почалися зсуви ґрунту, а в результаті й повалення дерев на схилах гір. От подивіться, – біолог показує повалені з корінням дерева-велетні бука, – це ж наслідки вирубки. Бачите, під час дощів вода підмила корені дерев внизу та повалила їх. Більше того, в долині річки Нараївки, у селах Демня, Куряни, Павлів у криницях почала зникати питна вода. До всього іншого, ця територія примикає до діючого кар’єру вапняку, що досить активно розробляється.

А ще минулого року саме через цей ліс пролягав маршрут горезвісного джипінгу «Бережани TROPHY 2011». І як нагадування про нього – випалена або обдерта кора лісових велетнів.

Західна частина Тернопільщини не менш унікальна, ніж Медобори, Кременецькі гори та Дністровський каньйон. Адже йдеться про так зване Опілля (Західно-Подільське горбогір’я), що є найвищими цього узгір’я над рівнем моря між Карпатами та Уралом. Через територію Опілля проходить значна частина (близько 80 км) Головного європейського вододілу, який поділяє ріки Балтійського і Чорноморського басейнів.

– Тут розміщено найвищі висоти Тернопільщини – гора Попелиха (443 м), – зазначає пані Галина. Тобто це є Прикарпаття, і природа тут унікальна, адже формувалась у період утворення Карпатських гір.

Вирубуючи дерева, «чорні» дроворуби та їхні «цивілізовані» роботодавці навіть гадки не мають, що на цих схилах збереглась унікальна природна колекція Опільських орхідей: любка дволиста, плодоріжка болотна, булатка червона, зозулинець обпалений, зозулині черевички справжні, зозульки травневі, зозулинець шоломоносний та інші. І саме зараз можна побачити квітучу ясенець білий, що має народну назву – неопалима купина.

– Понад 80 рослин Бережанського Опілля занесено у Червону книгу України, а це більше 70% усіх рослин Червоної книги Тернопільської області, – зазначила еколог. І це лише рослини, а ще потрібно добавити гриби та тварини. – Не дарма ще з 2002 року йде мова про створення на цій території Національного природного парку. Коли тут працювали спеціалісти з Польщі, Нідерландів, Німеччини, вони визначили, що цій території можна надати статус біосферного резервату міжнародного значення. Утім 10 років наукових та експертних потуг неурядових вітчизняних та міжнародних організацій нічого в цьому плані не дали. Більше того, по суті на відстані руки тут знаходиться Бурштинська ТЕС, минулоріч визнана одним із найбрудніших об’єктів країни.

Хоча саме в цій частині Бережанщини пролягає частина басейну Дністра, де формуються паводки, і процеси, котрі ми спостерігаємо останні два місяці (насамперед забруднення Серету, утворення проваль, активність зсувних процесів, зливні дощі і град, шквальні вітри і підтоплення) на території нашої області, є результатом діяльності людини.

А ще тут розташована Опільська Галявина казок – Курянівський феномен, ще одна геологічна пам’ятка природи місцевого значення. За своїм походженням вона нагадує так званий Чортів камінь. Та якщо до останнього досить легко дістатись, відтак тут постійно бувають туристи, то до Курянівського феномену доведеться підніматись рівниною, а потім ще пару сотень метрів продиратися крізь ліс. І жодних вказівників.

– І тому, що про об’єкт мало хто знає, і про процес знищення об’єкту природно-заповідного фонду також. Усі знають про скелю Довбуша, тим часом, у нас є свої, Опільські скелі – та сама Опільська Галявина казок. Під час обстеження цих дивакуватих скель наші діти нарахували 72 фігури – це герої з мультфільмів, от, наприклад, слоненя, а поряд – профіль баби-яги, – зазначає пані Проців. – До речі, на одній з лісових галявин було знайдено новий вид порхавки. Під час екскурсії ми з дітьми вийшли на галявину, а там штук сорок цих грибів розміром із літрову банку кожний.

Отож якщо не зупинити джипів та важких «тягачів», чарівний ліс із тендітними орхідеями та неопалимою купиною вже завтра перетвориться на брудну купу мертвого лісу.

Жанна Попович, «Номер один»