Підхід влади до адміністративного реформування держави є абсурдним. Людям нічого не пояснюють, а так звана нарізка нових територій відбувається в Києві без будь-якого погодження з територіяльними громадами. Часом населений пункт, якому більш-менш зручно звертатися по надання адмінпослуг до більшого, розташованого за 10 кілометрів, перенарізають до іншого населеного пункту – за 30-40 кілометрів. 

Михайло ГоловкоЩе 1997 року Україна ухвалила Европейську хартію місцевого самоврядування. У цьому документі чітко зазначено, що місцеве самоврядування – це право територіяльних громад об’єднуватися для розв’язання проблем місцевого значення. У нашій Конституції нічого не сказано про спроможність реалізації цього місцевого самоврядування. Верховна Рада ухвалила більш-менш нормальний закон про добровільне об’єднання територіяльних громад. Саме на добровільності, а не примусовості наголошують депутати-свободівці. Є Закон України “Про співробітництво територіяльних громад”, яким користуються місцеві громади. Однак органи виконавчої влади стають наперекір і кажуть: “Ні в якому разі! Ніякої інціятиви! Ніякої добровільности! Як ми сказали – так і буде!

Територіяльним громадам треба дати в першу чергу можливість на реалізацію місцевого самоврядування – повернути їм податок із доходів фізичних осіб, право розпорядження землями за межами населеного пункту, відсоток від видобутих корисних копалин. Урешті-решт слід ліквідувати обласні та районні державні адміністрації, про що так гучно говорилося зі сцени Майдану. Цього, на жаль, нічого не відбувається. Об’єднання відбувається силоміць, а тому є спротив. І все це робити за пару місяців до місцевих виборів, які, відповідно до Конституції, ми зобов’язані провести, – це злочин.

Це призведе до повного знищення села з метою забрати єдиний ресурс, який ще залишився в народу, – землю. Нам спочатку необхідно ухвалити зміни до Б’юджетного та Податкового кодексів, аби дати можливість місцевим громадам самостійно розпоряджатися коштами, реалізуючи своє засадниче право на місцеве самоврядування.

Звичайно, що реформування громад справді необхідне, проте воно не повинне відбуватися всупереч їх волі та інтересам. Результатом реформи має стати покращення якості адміністративних та соціальних послуг для людей, а не спрощення відчуження землі від селян на догоду владі. Після «добровільного об’єднання» та відміни з нового року мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення сільські громади мають можливість залишитися без останнього найціннішого активу українців — землі!

Майдан стояв за ліквідацію адміністрацій, але як бачимо — адміністрації залишаються, а натомість ліквідовують місцеве самоврядування”, – зазначив Михайло Головко.

Приклад у Тернопільському районі, де населення 70 тисяч, а буде 4 або 5 громад. Населення ж Підволочиського району – понад 50, а громад лише 2.

Ряд сіл з різних районів обурені, що їх заставляють “добровільно” об’єднатися. Без жодних обговорень сільські ради мають об’єднатися відповідно до методики, затвердженої КМУ та розробленим на її основі Тернопільською ОДА. Добровільне об’єднання лише на словах, бо влада займається відвертим шантажем, обіцяючи повернути на місці податок з ПДФО після об’єднання, або примусово об’єднати села у 2016 році.

Дуже дивним виглядає поділ на територіальні громади, який пропонують нам чиновники, які ніколи і не бували в цих район, а в селах тим більше. Наприклад, Рівненську область ділять на більше ніж 70 громад, Івано-Франківську на 74, а Тернопільська, яка по населенню така ж сама — лише на 30. Після тиску громади вже ніби планують зробити біля 35-37 громад. Чим керуються чиновники в кабінетах при такому поділі — залишається таємницею. Також влада боїться, щоб 3-5 сіл об’єднувалися між собою, а не лише по 10-20 навколо районного центру. Від такого об’єднання виграє лише центр, а найменші села ніколи не дочекаються жодної копійки. Куди ж більше шансів на фінансування матиме село, коли кошти ділитимуться між 5-ма, а не 25-ма громадами.

Свободівці підтримують будь-яке рішення громад щодо об’єднання, але воно має бути добровільним, а не під тиском влади, шантажем, та введенням громад в оману.